ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Курс USD по данным Национального Банка Украины Курс EUR по данным Национального Банка Украины

116


365 днів. Наша історія. 19 листопада. Як перший космонавт незалежної України у космос злітав

19 листопада 1997 року почалася експедиція міжнародного екіпажу на борту американського шатлу "Колумбія". У ній, разом із космонавтами з США та Японії, брав участь перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Фото science.ksc.nasa.gov та nkau.gov.ua. Колаж Євгена Брижа

Хто думав про космос, коли всі думали про виживання

Коли Україна стала незалежною в 1991 році, на її території лишилося чимало спадку від космічної наддержави - СРСР. Українські підприємства виготовляли комплектуючі для ракет і навіть самі ракети-носії на "Південмаші", на підприємствах, пов'язаних із ракетно-космічною галуззю, працювали сотні тисяч людей.

Продовжувати співпрацю в рамках СНД ставало все складніше. По-перше, в рамках СНД колись спільні з Радянським Союзом проекти фактично ділилися між незалежними державами, програми згорталися і підприємства закривалися, а по-друге, в Україні тривала така криза, що держава живилися фактично лиш іноземною допомогою.

Тому провідні діячі космічної галузі, учені й функціонери, зокрема, Володимир Горбулін, Борис Патон, академік Яцків та багато інших, наполягли на створенні відповідного органу й провадженні програм, аби Україна лишалася космічною державою. Вони зустрічалися з чиновниками, переконували, лобіювали - і 29 лютого 1992 року президент Леонід Кравчук підписав Указ про створення Національного космічного агентства України. Цей орган очолив Володимир Горбулін.

Тоді ж почали продумувати, що може нова незалежна держава зробити в плані освоєння космосу. Близько 30 експертів у тому ж 92 році почали працювати над першою такою програмою, тривалістю в п'ять років. У "чорновому" проекті було, зокрема, ось що:

Створення національної системи ДЗЗ (дистанційного зондування землі) "Січ" з запуском першого супутника "Січ-1" під юрисдикцією України; створення вітчизняного телекомунікаційного супутника "Либідь" для забезпечення роботи супутникового телебачення та зв'язку; збереження кооперації з РФ; підготовка міжнародних угод і інші космічні проекти

- цитуємо сайт Державного космічного агентства України.

І якщо перший український супутник "Січ-1" запустити вдалося в серпні 1995 року - і він пролітав у космосі шість років, досліджуючи атмосферу і поверхню Землі, то реалізацію проекту "Либідь" довелося відкласти аж на 15 років.

Горбулін розумів важливість співпраці з іноземними космічними державами, запрошував до України керівників НАСА і Роскосмосу, сам брав участь у виступах на міжнародних заходах, домовлявся про спільні проекти і програми, експерименти в космосі, спільну роботу в розробці і вдосконаленні засобів зв'язку, побудові ракет-носіїв та комплектуючих, зварювання в космосі тощо. Тоді ж і виникла ідея про появу в незалежній Україні свого космонавта.

Чому українець полетів разом із американцями, а не з росіянами

За відомостями на сайті Державного космічного агентства України, переговори про участь українського космонавта в складі якогось екіпажу велися з двома провідними країнами - США і Росією. Ось цитата:

Пророблялися два варіанти - або політ у складі російського екіпажу, або в складі американського. Консультації з фахівцями цих країн, умови, які висувалися керівництвом космічних агентств, схилили чашу терезів на користь американської програми польоту.

Насправді, втрутилася сюди й політика. На початку 90-х США намагалися зрозуміти, чого чекати від величезної, але злиденної держави в Східній Європі, яка, тим не менше, мала ракети і ядерну зброю. Зустрічі відбувалися часто й плідно, до України приходила іноземна фінансова допомога, навзаєм українці потроху позбавлялися від ядерної та балістичної зброї. Плюс Америка хоч і співпрацювала з новою Росією, але розуміла, що старого суперника ще можна послабити, і могла це зробити з допомогою нових незалежних держав. Ну а активність провідників української космічної програми вилилася у підготовку низки документів спільної космічної діяльності України й США і лобіюванні цієї ідеї на найвищому рівні.

1994 року новообраний Президент України Леонід Кучма зустрівся із американським президентом Біллом Клінтоном, це відбулося 19-23 листопада. Було підписано чимало угод про допомогу Україні з боку США, про обмеження зброї з боку України, а також документ про співпрацю в галузі дослідження та використання космічного простору в мирних цілях.

У спільній заяві двох президентів уперше було оголошено про можливість для українського фахівця з корисного навантаження взяти участь в одній з місій "Шатла".

Як першим космонавтом незалежної України став Каденюк

Після того почали шукати кандидата, який міг полетіти в космос від України. Зробити це було нелегко з однієї простої причини: усіх радянських космонавтів готували раніше на території Росії, в Україні просто не було таких умов.

Тоді звернули погляд на Москву - а чи немає там "своїх" людей, бо чимало учасників російської космічної програми були українського походження, а Павло Попович, радянський космонавт, узагалі був першим українцем, котрий полетів у космос ще в 1962 році. І такий у Росії знайшовся - уродженець Чернівецької області Леонід Каденюк. Він народився 28 січня 1951 року на Буковині, в сільській родині у Клішківцях, а щоб потрапити до авіаційного училища в Чернігові, приписав собі ще один рік, вступив до нього, потім, отримавши диплом, працював льотчиком-інструктором. 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи "Буран" - це був радянський аналог американських "шатлів". У 1989 році закінчив літакобудівний факультет Московського авіаційного інституту. Літав на більш ніж 50 типах літаків, але, за його словами, мріяв про космос.

Відбір був суворий – у Зоряному містечку в Москві ми проходили комісію два місяці! Бо, незважаючи на те, що ми всі однаково проходимо відбір у загін космонавтів, з однаковими показниками здоров’я, й відбір був надзвичайно жорстким, я вам просто наведу такі цифри, що з декількох тисяч льотчиків-винищувачів, було відібрано лише дев’ять чоловіків. І я попав у цю дев’ятку. Звісно, якби мені тоді сказали, що я туди попаду, я би не повірив. Нас готували для польотів на космічних кораблях "Буран" і "Союз". Потім був Центр підготовки льотчиків-випробувачів, в Актюбінську, де я отримав колосальну підготовку і працював льотчиком-випробувачем, паралельно готуючись до космічних польотів. Але здійснити свою мрію я зміг лише в часи незалежної України

- пише "Главред" у своєму інтерв'ю з Каденюком.

Каденюк стверджує, що сам написав листа, аби його взяли космонавтом у незалежній Україні.

Коли за часів незалежності України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, я постарався потрапити в число претендентів. Про підготовку самого польоту я дізнався з преси. Написав заяву в Національне космічне агентство України про те, що хочу взяти участь в цій цікавій програмі. Після цього мене викликали на комісію. Всього від України було 28 претендентів на цей політ

- розповів Каденюк в інтерв'ю, опублікованому на сайті otiumportal.com.

Але, можливо, на нього виходили і спеціально, принаймні, така версія існує в публікаціях деяких авторів. Справа в тім, що перший і єдиний політ радянський "Буран" здійснив у 1988 році, а після розпаду СРСР цей проект закрили у 1993 році. Шансів полетіти в космос у Каденюка ставало менше й менше. "Аргументи й Факти" писали, що Каденюк був громадянином Росії і, коли з ним зуміли домовитися (чи він сам вийшов на Національне космічне агентство), паспорт терміново міняли. Це виглядає логічним, бо до появи в Україні він був військовослужбовцем Російської Федерації.

Ось так і почалася підготовка до польоту, яка тривала три роки - узгоджувалися конкретні завдання експериментів, удосконалювалося обладнання та пристрої, відпрацьовувалися спільні дії українських та американських вчених. У лютому 1996 Каденюк був зарахований до групи українських космонавтів для проходження підготовки до польотів на космічних кораблях "Спейс Шаттл", у липні 1996 він прибув до США, вивчивши англійську мову ледь не за півроку за допомогою дружини. З листопада 1996 по листопад 1997 разом з космонавтом-дублером Ярославом Пустовим пройшов підготовку до польоту в Космічному центрі імені Джонсона (США).

Що робив український космонавт у космосі

Старт шатлу "Коламбія" запланували на 19 листопада 1997 року. На цей пуск прибули обидва президенти - Кучма і Клінтон. Його транслювали в прямому ефірі обидві країни.

Американський "Columbia" здійснив космічну місію у складі міжнародного екіпажу: командир – Кевін Крегел, пілот – Стівен Ліндсі, спеціалісти місії – Вінсон Скотт, Калпана Чавла (індійського походження), Такао Дої (японець) та українець Леонід Каденюк, єдиний у складі екіпажу космонавт-дослідник.

Власне, на орбіті в рамках програми "STS-87", присвяченій експериментам по дослідженню впливу невагомості на особливості протікання ряду фізичних явищ і спостереженню зовнішніх шарів атмосфери Сонця, Каденюк в якості спеціаліста-дослідника виконав дослідження з штучного опилення паростків сої і рапсу з метою отримання насіння в умовах невагомості, досліджував фотосинтез. Його проводили кілька наукових установ паралельно з американськими.

Основною метою мого польоту було виконання спільного україно-американського експерименту із трьома видами рослин. Але окрім цього ще були дослідження, запропоновані київським Інститутом системних досліджень людини на тему "Людина і стан невагомості"

- додає Каденюк.

На орбіті космонавти не лише працювали, а й розважалися. Наприклад, Каденюк говорив із Землею на фоні українського прапора, вчив американців українським словам, стараннями Каденюка американським астронавтам довелося як мінімум два рази прокидатися під гімн України з музикою Михайла Вербицького. А ще він знайомив колег і з іншою вітчизняною музикою: піснями Дмитра Гнатюка, Софії Ротару, Анатолія Солов'яненка. На орбіту також узяв записи гурту "ВВ".

Цікаво, що ще на етапі підготовки до польоту корабель слугував живою декорацією до фільму "Армагеддон" - саме його можна побачити у кіно. А космонавти й актори провели одну спільну вечерю задля знайомства. Та у 2003 році цей корабель згорів при поверненні із космосу через пошкодження, отримані на старті. При цьому загинув перший космонавт Ізраїлю, а також колишня партнерка Каденюка - американка індійського походження Калпана Чавла.

Політ Каденюка тривав 15 діб 16 год 35 хв 1 сек (на сайті НАСА значиться 15 діб, 16 годин, 34 хвилини, 4 секунди). Шатл сів у космічному центрі Кеннеді у Флориді 5 грудня 1997 року.

Після повернення Каденюк став національним героєм, написав книжку, отримав призначення у військові структури, ордени, медалі, звання генерал-майора, став Героєм України, у 2002 пройшов до парламенту, на його честь випустили поштову марку. Нині йому 65 років. Каденюк став першим космонавтом незалежної України. Другий буде не скоро, тому що нині за участь свого космонавта держава має витратити 150 мільйонів доларів, не говорячи про роки підготовки.

календар, історія, Каденюк

За темою:

  • 365 днів. Наша історія. 2 грудня. Як українець випередив братів Люм'єр, а в Харкові вперше публічно показали кіно
  • 365 днів. Наша історія. 1 грудня. Як українці за рік після схвалення ідеї нового СРСР підтримали повну незалежність України
  • 365 днів. Наша історія. 30 листопада. Останні рішення останнього гетьмана України. Як Розумовський розпочав чергову реформу, а за рік зрікся влади
  • Топ-5 за тиждень :