18:39 14.01 2547
«Січень-2015. Країна думала, як вижити. Січень-2016. Ми думаємо, як зробити Україну успішною…»
Так коротко можна передати один з головних лейтмотив прес-конференції Президента України. Вона завершилася у Мистецькому Арсеналі за 5 хвилин до 17 години 14 січня.
Загалом враження від довгоочікуваного загального спілкування першої особи держави, а Петро Порошенко чомусь довго уникав його, позитивне. Напевно, це оцінка людини, налаштованої досить оптимістично. Хоча, якщо відверто, то багатьом із нас саме оптимізму часом і не вистачає.
Президент сьогодні не роздавав ніяких обіцянок, підкреслюючи, що він є відповідальним політиком і відповідальним керівником держави. Порошенко давав переважно реалістичну оцінку української дійсності і її перспектив.
Саме так Президент охарактеризував прожитий нами минулий рік, і дав обережну оцінку на 2016-й. Важко не погодитися з його словами, що у січні 2015 року у очах багатьох людей, в тім числі й журналістів, читався апокаліптичний настрій, адже реальною була загроза повномасштабної війни з Росією. Попри всі складнощі, Україна вистояла. І це Порошенко вважає найголовнішим підсумком 2015-го. Нині ж, у січні 2016-го, ми вже можемо думати, як Україну робити успішною, каже він. Саме так – робити. Бо цей шлях складний і тривалий, він потребує і самовідданості, і найголовніше – терплячості, тверезої оцінки ситуації.
Щодо головних завдань на рік нинішній, то Порошенко, знов-таки не роздаючи обіцянок, сказав, що це – відновлення миру на Донбасі та його повернення під крило України. Треба звернути увагу на формулювання Президента: «Ми маємо можливість зробити це у 2016 році».
Стосовно Криму, то завдання його повернення буде пріоритетним для української влади. Ці завдання, наголосив Петро Порошенко, є надскладними. Але ніяких конкретних дат він не називав.
Набагато обережнішим, а від того реальнішим, ніж нещодавно глава уряду, був Президент в оцінці економічної ситуації. Він, на відміну від Яценюка, не говорив про те, що в Україні за 22 місяці вже проведені реформи, над якими успішна на сьогодні Польща працювала 14 років, наголосив: у 2015 році в Україні ми, мовляв, лише кинули зерна в грунт, і цього року очікуємо перших результативних сходів. Очікує Порошенко й приходу зарубіжних інвестицій, бо не можна сподіватись лише на зовнішню фінансову допомогу.
Ну і цікавою була відповідь Президента на журналістське запитання стосовно оцінки роботи НБУ та уряду. Якщо Гонтарєву Порошенко похвалив, то про Кабмін сказав дипломатично, але досить прозоро. Він нагадав, що за Конституцією у нас парламентсько-президентське правління, тож формування уряду – прерогатива парламентської діяльності. А ось і обережний натяк Президента: «Я думаю, що в коаліції буде дуже серйозна розмова щодо формування уряду».
Фактично лише одного разу протягом прес-конференції Петро Порошенко уникнув прямої відповіді на пряме запитання. А воно було наступним: «Які факти Вам потрібні ще, аби відправити генерального прокурора Шокіна у відставку?». В обґрунтуванні запитання було те, що генпрокурор ще з літа минулого року не підписав підготовлене подання щодо зняття депутатських повноважень та арешт народного депутата Юрія Бойка.
У своїй відповіді Петро Порошенко жодного разу не згадав прізвище Шокіна, а витягнув рояль, який стояв підготовленим у кущах. Президент у присутності журналістів підписав закон «Про державне бюро розслідувань». Якщо коротко, то головне після його підписання — від прокуратури забирається функція розслідування. І тепер, наголосив Порошенко, такими, в першу чергу резонансними розслідуваннями займатиметься Національне Антикорупційне Бюро України (НАБУ), на роботу якого Президент покладає багато надій. Себто, виходить так: той же Шокін, фактично не виконуючи не просто свої обіцянки, а функціональні обов’язки, отримуючи за це з бюджету заробітну плату, виходить сухим із води, і спокійно піде на пенсію.
Зрозуміло, що все сказане Петром Порошенком на його прес-конференції, потребує не тільки побіжного, а детального аналізу. Що ми згодом і зробимо. І головне – викладемо, так би мовити, на папері його слова, цитати, аби повернутися до них через рік і подивитися, як змінилася і чи змінилася взагалі ситуація в Україні. Бо до цього було багато обіцянок, які залишилися невиконаними. Відрадно, що хоч тепер перша особа держави їх не робила.
І наостанок – кілька цифрових викладок. Прес-конференція розпочалася з 15-хвилинним запізненням і тривала 1 годину 40 хвилин. Були присутніми 223 журналісти. Свої запитання встигли поставити 16 із них.