У Полтаві дорожчають хліб і яйця, а "борщовий набір" подешевшав

Станом на 18 листопада ціни на Полтавському Центральному ринку та за статистикою чиновників із управління з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва облдержадміністрації, були такими:

• хліб білий та житньо-пшеничний "кирпичик" (600 г) на ринкові коштує 6 та 7,50 гривні відповідно, при середній ціні по області, згідно з інформацією управління, 10,37 грн/кг.
• масло вершкове - від 78 грн/кг вагове (110 грн/кг фасоване) - проти 112,72 грн по області,
• свинина - в середньому 65 грн/кг, область - 68,32 грн,
• сало від 10 за дуже тонке до 90 з проріз'ю, копчене соломою - найпоширеніша ціна – 35 грн/кг проти 37,42 по області,
• яловичина - від 75 грн/кг проти 81,68 грн/кг по області,
• олія - 26 грн/л, по області - 31,04 грн,
• за літр домашнього молока просять 15 гривень, що дорожче середньообласного показника, який дорівнює 13,27 грн,
• за кіло домашнього сиру – 30 грн. (статистичні дані за цим продуктом управління не надало).

Уперше за останні декілька років так званий "борщовий набір" подешевшав майже вдвічі, що пов’язано із насиченістю ринка продукцією місцевих сільгоспвиробників, достатньо високою пропозицією та широким асортиментом. Це цибуля, морква, капуста. Зберігаються стабільні ціни на картоплю та буряк, завдяки збільшенню посівних площ та урожайності цього року

- повідомляється в наданій управлінням інформації.

Особливу увагу привертають ціни на яйця, оскільки у жовтні ціни на них зросли в середньому на 40 відсотків. Хоча саме на ці продукти кожного року відбувається закономірне сезонне коливання цін

- йдеться в довідці.

Сьогодні ж ціна на яйця за десяток була досить різноманітною: від 18 гривень за дрібні до 28 гривень за великі домашні.

Чи не найбільше питань викликає ситуація з цінами на хліб та хлібобулочні вироби.

За інформацією ТОВ "Полтавахліб-3", з першого листопада піднято ціни на хлібобулочні вироби в середньому від 2 до 10 відсотків. ТОВ "Полтавський хлібозавод "Кулиничі" повідомляє про підняття цін в середньому на 4 відсотка за виключенням соціальних сортів хліба (хліб із борошна першого гатунку та житньо-пшеничного).

Про можливі причини такої ситуації ми запитали директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергія Фролова.

Підняття цін на продукти харчування, і зокрема на хліб, я пов'язую з ростом собівартості виробництва зерна (а, відповідно, й борошна), адже в собівартості хліба 50 відсотків - це борошно. А в цьому році, наприклад, закупівельна ціна на пшеницю на 30 відсотків вища, ніж минулого року. Ціну підняли і трейдери, але вони дослухаються до виробників, адже виробники аналізують свою маржу, рентабельність

- пояснив Сергій Фролов.

За словами ж представників агрофірм, не вони диктують ціну на зернові культури, і ціна є сталою вже кілька років поспіль.

Це не з нашої вини. Ми, як сільгоспвиробники, продаємо по тих цінах, по яких продавали в минулому, позаминулому році, навіть п'ять років тому – ми не збільшуємо ціни. Єдине, що змінилось – збільшуються ціни на паливно-мастильні матеріали, на насіння, яке ми закуповуємо, на засоби захисту рослин. Трейдери, що закуповують наше зерно, збільшують потім ціну, торгівельні мережі збільшують. У результаті їм йдуть надприбутки, а ми ледве кінці з кінцями зводимо

- зазначила Валентина Халімончук, агроном агрофірми "Україна" Велико-Багачанського району.

Я вам так скажу: дешева рибка – погана юшка. Не можуть бути дешеві продукти харчування, коли паливно-мастильні матеріали дорожчають. Чомусь споживачі це підняття цін ніби й не помічають, але ж на виході наша продукція в таких умовах теж повинна здорожчуватись. Тим більше, що зменшуються посіви зернових – пшениця, ячмінь, жито. Зараз це стає малорентабельно. Взагалі, ми, як виробники, самі не можемо підняти ціни – ми залежимо від трейдерів, нам пропонують ціни, ми від них відштовхуємось. Цьогоріч нам запропонували ціни на рівні минулого року, вони суттєво не змінились. Якщо б у виробника була можливість піднімати ціни, вони б ще підняли. Бо ми, наприклад, збільшили в рази також виплати пайовикам. І з острахом чекаємо переоцінки землі – бо такі невеликі сільгоспвиробники, як я представляю зараз, не зможуть витягнути той тягар. Це, фактично, зможуть пережити тільки великі агрохолдинги

- заявив директор ПП "Ремсільгосптехніка" Глобинського району Олексій Андрієнко.

Нагадаємо, за рішенням уряду, починаючи з 1 жовтня 2016 року, в рамках дерегуляції у сфері ціноутворення, зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси розпочато реалізацію пілотного проекту щодо тимчасового обмеження застосування державного регулювання на продукти харчування (зазначені у постанові Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548) у сфері їх виробництва та реалізації. Реалізація проекту запланована на термін з 1 жовтня 2016 року до 1 січня 2017 року. На даний час фахівці утримуються від оцінки проміжних результатів цього проекту.

Сьогодні передчасно говорити однозначно щодо необхідності відміни державного регулювання цін

- вважає начальник управління з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва Полтавської ОДА Микола Бугрій.

Для того, аби не так сильно дорожчав хліб, держава повинна контролювати рівень рентабельності виробництва борошна (бо це вже здійснюють переробники), рівень рентабельності виробництва хліба (а воно контролюється) і торгову націнку на хліб

- додав також Сергій Фролов.