Лише 15% полтавських депутатів звітують перед громадою

Так, у тренінгу взяли участь команди полтавських нардепів Юрія Бублика, Сергія Капліна, Костянтина Іщейкіна, Олега Кулініча та Андрія Реки.

Зазначалося, що Україна приєдналася до Декларації відкритості Парламенту. Це – міжнародний стандарт, покликаний забезпечити відповідальне виконання парламентами їхньої представницької функції. У той же час Розпорядження № 47 “Про деякі заходи щодо забезпечення відкритості процесу роботи Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України та Апарату Верховної Ради України”, підписане Головою ВР, повинно було простимулювати заповнення єдиної узгодженої форми звітності та контролю над регулярним звітуванням.

Проте народні депутати на сьогодні й досі не запровадили практику регулярного та узгодженого звітування про свою діяльність. Лише 15% народних депутатів виконують цей обов’язок.

А це суттєво обмежує можливість виборців отримати доступну інформацію про діяльність своїх обранців та зробити висновки щодо якості представництва своїх інтересів у парламенті. Щоб цей показник виріс кількісно та  якісно, консультанти ОПОРИ  й провели тренінг на Полтавщині.

Учасники тренінгу ознайомились із правовою основою роботи народних депутатів у Верховній Раді України та виборчому окрузі, правами, обов’язками, гарантіями діяльності народного депутата.

Також вони підсумували, що народний обранець повинен брати участь  в законотворчості та здійсненні парламентом інших його функцій, а основною метою депутатської діяльності є представлення інтересів народу в парламенті, забезпечення відповідності загальнодержавних інтересів інтересам народу. І саме з метою найкращого виконання народним депутатом України своїх завдань, законодавство України наділяє народних обранців необхідними правами й обов’язками.

Проте ці поняття досить часто плутають, тому робота учасників у групах змогла допомогти чітко розмежувати їх. І вже, виходячи з результатів, учасники тренінгу разом з модераторами підкреслили, що звітування в першу чергу повинно включати те, що прописано в законодавстві.

А от та діяльність, якою депутат не уповноважений займатись в окрузі до звітування, по факту, не відноситься, а саме: виділення грошей чи інша матеріальна допомога, оскарження судових рішень, призначення виплат та надання пільг, вирішення побутових проблем чи приватних суперечок.

Крім того, під час заходу обговорили мету звітування перед виборцями та  головну інформацію, яку потрібно включати до звіту. Адже Законом України Про статус народного депутата України чітко не визначено порядку звітування народного депутата України, а також не визначено обсягу тієї інформації, яка має надаватися виборцям.

Проте за допомогою роботи в групах присутні були ознайомлені із міжнародними прикладами звітування парламентарів, а також обговорили з стан та якість звітів народних депутатів України. Кожен зміг проаналізувати, наскільки це підходить для його народного депутата.

На завершення модератори попросили учасників об’єднатися в групи та створити власну матрицю для звітування народного депутата. Після презентації учасники підбили підсумки і дійшли висновку, що форма звітування народного депутата повинна підлаштовуватись під кожну аудиторію окремо.

У разі, якщо округ складає більшою мірою сільська місцевість, то  парламентар повинен приділяти увагу зустрічам та звітувати через ЗМІ.

У місті підключаються виступи на телерадіокомпаніях, активність соціальних мереж. А в ідеальному випадку народний депутат повинен разом з помічниками використовувати усі можливі канали комунікації, адже його роботу можна оцінити в разі, якщо вона десь висвітлюється. А інакше знову пролунає від виборця класична фраза, що депутати нічим не займаються.

Захід відбувся за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.