Обвинувачених у тероризмі відпустили прямо в залі суду в Полтаві

Сьогодні, 28 березня, оприлюднили вирок Октябрського районного суду щодо Артура Шанька, Едуарда Омельченка, Максима Любченка та Сергія Певрухіна, яких обвинувачували у спробі теракту в Полтаві.

Суд визнав їх винними в участі у не передбачених законом збройних формуваннях і призначив двом із них покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років та два місяці, а двом – строком на п’ять років. Різниця полягала в тому, що один із них, крім участі у формуванні, підпалив двері УСБУ в Полтавській області, а інший незаконно зберігав і продав вогнепальну зброю та боєприпаси.

Колегія суддів у складі Сергія Антонова, Віталія Микитенка та Олександра Струкова відпустила обвинувачених негайно у залі суду через закон Надії Савченко – один день попереднього ув'язнення рахується за два дні позбавлення волі.

Вважати Артура Шанька, Едуарда Омельченка, Максима Любченка та Сергія Певрухінатакими, що відбули призначене покарання та звільнити їх від відбування покарання у зв'язку з тим, що строк  попереднього ув'язнення, відбутий засудженими у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене їм основне покарання

– зазначено у вироку.

Інкримінована всім обвинуваченим ч.2 ст.260 КК України (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності) передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років позбавлення волі.

Сторона обвинувачення стверджувала, що вони вступили до незаконного збройного військового формування "ЛДНР". Їх завданням був пошук та вербування осіб для вступу до вказаного незаконного збройного військового формування, проходження учасниками військової підготовки у тренувальному таборі на території Російської Федерації, а також подальше сприяння вказаному незаконному збройному військовому формуванню. Дії обвинувачених органами досудового розслідування кваліфікували за ч.1 ст.258-3 КК України як створення та керівництво терористичною групою одним із них, та участь трьома іншими у терористичній групі. Проаналізувавши показання обвинувачених та свідків у справі, дослідивши докази обвинувачення, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувачення за вказаною кваліфікацією не знайшло свого підтвердження. Тому суд перекваліфікував їхні дії на ч.2 ст. 260 КК України.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування не встановлено доказів того, що обвинувачені планували вчинення конкретного терористичного акту. Зокрема, не встановлено об'єкт терористичного акту, спосіб його вчинення та мету, які нібито переслідували учасники. Не встановлено також будь-якого плану вчинення терористичного акту, розподілу ролей між ними

– йдеться в матеріалах справи.

Позиція захисту базувалася на тому, що обвинувачені планували виїхати до Росії, аби працювати на будівництві. По це повідомляє Громадське ТБ. Полтава.

Жоден із обвинувачених будь-якої будівельної освіти не має та трудової діяльності у сфері будівництва не здійснював. Натомість вказані особи здійснювали заходи щодо підшукування осіб для участі у незаконному збройному формуванні під виглядом так званого будівництва з числа колишніх військових та колишніх працівників силових структур. Крім того, суду не представлено будь-якої документації щодо: замовників будівництва, місця розташування земельної ділянки, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, проектної документації, технічних умов, дозволу на будівництво, дозвільних документів на здійснення будівельних робіт, кошторису тощо

– вказано у вироку.

Дії одного з обвинувачених в епізоді з підпалом дверей центрального входу Управління Служби безпеки України в Полтавській області органами досудового розслідування також кваліфіковано як терористичний акт.

Як вказується в обвинувальному акті, метою вчинення підпалу було залякування населення, обвинувачений діяв з політичних та кримінальних мотивів, і його дії призвели до небезпеки для життя та здоров'я людей. Вказані обставини, наведені в обвинувальному акті, колегія суддів розцінює як слідчу версію, яка не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду

– зазначено в матеріалах справи.

Колегія суддів врахувала також показання допитаних в судовому засіданні двох оперативних працівників Управління СБУ в Полтавській області, які повідомили, що загрози їхньому життю в результаті підпалу не було, а займання було погашено за декілька хвилин звичайною ганчіркою. Крім того, відсутні відомості про реальні матеріальні збитки. Тому суд кваліфікував цю дію як закінчений замах на знищення або пошкодження пам'ятки архітектури національного значення.

Обвинувачені своєї вини не визнали та відмовилися відповідати на будь-які питання учасників процесу на підставі ст. 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом).