ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Курс USD по данным Национального Банка Украины Курс EUR по данным Национального Банка Украины

30381


Події біля арки стали останньою краплею для полтавки, яка звільнилася з поліції

Колишня інспектор патрульної поліції розповіла нам, як вирішувала сімейні конфлікти, чи беруть в поліції хабарі та що саме казали правоохоронцям перед штурмом горезвісної арки на вулиці Соборності у Полтаві.

Екс-поліцейська Анна Черняк після звільнення згодилася відверто розповісти про себе та колишню роботу, а також про те, чому гальмуються реформи, заради яких люди готові змінювати власне життя.

ЯК Я СТАЛА ПОЛІЦЕЙСЬКИМ
До поліції влаштувалася минулого року. Подала свою анкету на конкурс. Пройшла всі етапи відбору. Потім два з половиною місяці проходила навчання, здала всі екзамени. Спочатку ніхто з нас не розумів, що таке патрульна поліція. Навіть для колишніх співробітників це було нове. Під час навчання нам показували серіали про патрульних від телеканалу "Еспрессо". Також проходили дуже інтенсивну вогневу підготовку. По тактиці дивилися серіали про американських копів. Але як це буде у нас — до кінця не розуміли. Потім, коли вийшли на роботу, зрозуміли дуже швидко: всі виклики по лінії "102" – наші. Плюс всі ситуації на дорогах.

ЯК ОРГАНІЗОВАНА РОБОТА ІНСПЕКТОРА ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
5 березня 2016 року я заступила на службу інспектором роти №2 в Полтаві. В обласному центрі всього 4 роти - це один батальйон, приблизно 250 поліцейських. Стара ДАІ ще й досі існує окремим батальйоном (хоча нам обіцяли до кінця 2016-го року їх розпустити). Місто поділено на так звані квадрати. Кожен екіпаж патрулює свій квадрат. Спочатку я патрулювала в районі ТЦ “Київ”. Ми ходили і роздивлялися вулиці, які там стоять дорожні знаки. Спілкувалися з людьми. Питали, чи дійсно той чи інший знак тут потрібен? А ще — заходили в школу, говорили з завучем про неповнолітніх, які вживають спиртні напої.  

ПЕРШИЙ ВИКЛИК
Одним із перших був виклик через сімейну сварку. На вулиці Патріарха Мстислава знаходилась така собі халупка (будинком її важко назвати). Там чоловік сварився з дружиною. Ми приходимо — там сидять чотири людини, і всі, м’яко кажучи, дуже п’яні. Дружина стверджує, що чоловік її б’є, а він відповідав, що то вона його б’є. У нас в екіпажі був колишній дільничний. Ми дивимось на нього, тому що розуміємо: він із такими людьми уже мав справу. А він дивиться переляканими очима на це подружжя. Загалом, дві години ми не знали, що з ними робити: чи везти в райвідділ, чи там розбороняти. Ця розгубленість пройшла пізніше. Зрозуміли, що коли люди викликають поліцію, то сподіваються на твоє авторитетне слово. Потім ми уже приходили і впевнено казали їм, що робити, тоді конфлікт було вичерпано.   

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
У мене був один випадок, коли в принципі можна було застосувати зброю, але я цього не зробила. Приїхали на виклик через сімейну сварку. Бачимо: виходить з будинку чоловік, в одній руці тримає арматуру, а іншу руку сховав за куртку. Мій напарник побіг і смикнув його за куртку. Там був пістолет, схожий на ПМ. Чоловік утікав, щоб ми не забрали ту зброю. Він зайшов до себе у двір, потім виходить до нас і каже: “Немає ніякої зброї”. Раніше він погрожував пістолетом своєму сусідові, який це підтвердив. Але слідчі переконали потерпілого не писати заяву. Вони це добре вміють робити.

Наскільки я знаю, у нас в Полтаві ніхто з патрульних не застосовував вогнепальну зброю. Можливо, інколи бувають для цього підстави, але поліцейські законодавчо погано захищені. Навіть якщо правомірно застосувати зброю - або будеш звільнений, або на тебе ще й убивство повісять.

ПРО ПОБИТТЯ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШОК
Коли вперше почали їх бити, нам дали вказівку, щоб кожну дошку охороняв один екіпаж. Ми охороняли їх усю зиму. Навесні уже зняли охорону дошок. І тепер вони у вільному патрулі. Нам нагадували, щоб ми заїжджали, дивилися. Але у нас є квадрат (патрулювання – авт.). Повертаємось із виклику — а дошка вже розбита. Можливо, там треба камери відеоспостереження встановити... 

ПРО ЛОМБАРДИ І ГРАЛЬНІ АВТОМАТИ
У полтавців є великі проблеми з алкоголем, що породжує сварки і крадіжки. Таких викликів фіксують найбільше. Дуже велика кількість крадіжок і грабежів. Справа в тому, що ломбарди працюють по законодавству, а воно у нас не передбачає перевірку документів особи, яка здає речі. Наприклад, ломбард не несе відповідальності, якщо людина туди здала крадений телефон.

Дуже болюча тема – гральні автомати. На початку патрульні (і я в тому числі) підіймали питання перед керівництвом: коли ми будемо їх закривати? Нам знайомі кидали виклик на "102", ми приїжджаємо, дійсно бачимо, що там грають. Викликаємо слідчо-оперативну групу, яка має все описати, забрати сервери, опитати людей. Наша компетенція на тому закінчується. Потім через півгодини проїжджаємо біля цього грального закладу, а він уже знову працює.

Нацполіція їх не закриває. Знаєте, у нас в Україні чудово працюють корупційні схеми, певні потоки, які йдуть нагору. Можна, виявляється, просто зателефонувати з Києва і сказати: “Хлопці, відпочивайте. Отого та цього не чіпайте”. Там не буде стояти жодного підпису.

ПРО ХАБАРІ І ПОРУШЕННЯ ПДР
Останній протокол (про порушення Правил дорожнього руху – авт.), який я виписала перед звільненням, був представнику СБУ. Він показав документ. Я відповіла: "Дуже добре, що ви свою дитину привезли у "Дельфін" займатися спортом, але ви створюєте аварійну ситуацію на дорозі". Його авто стояло прямо на виїзді з прилеглої території. Вів себе адекватно, а протокол попросив надіслати поштою.

Хабарі пропонували багато разів. Точну цифру не скажу, але раз двадцять точно було.  В основному пропонують гроші за порушення Правил дорожнього руху. Не знаю, в чому сенс їх давати. Вони стільки ж можуть заплатити офіційно в банк. Останній раз хабар пропонувала жінка, яка стояла на тому ж місці, що і СБУшник, але по іншу сторону. Штраф 255 гривень. Вона каже: "Давайте я вам щось дам". Зазвичай люди після того, як їм відмовляєш, потім починають хамити. Як наче ти їм зробив щось погане.

Я чула, що деякі колеги брали хабарі. Але не можу цього підтвердити. Ті патрульні, які їздили зі мною – точно не брали. Я їм одразу сказала: "Ніяких хабарів. Перший раз я ще попереджаю, другий – уже все".  

ПРО ЗАТРИМАННЯ ХАКЕРА КАПКАНОВА
Ми якраз були після нічної зміни. Наші колеги були на місці затримання. Вони перекривали дорогу і дивились, щоб люди туди не лізли, адже на місці події була зброя. Нам скинули фотографії підозрюваного у вайбері. Наступного дня зі ЗМІ ми дізналися, що це був міжнародний злочинець. Коли його відпустили в суді, ми були шоковані. Це не перший раз, коли суд відпускає порушників, яких потім оголошують у розшук. Просто випадок із Капкановим – найяскравіший у ряду.

ПРО ЦІННОСТІ
Мені подобались моменти, коли я розуміла, що реально зробила добро для людей. Одного разу у нас був виклик: батьки загубили 5-річну дитину. Хлопчик пішов за хлібом і зник. Ми його знайшли і повернули батькам. Вони плакали, хлопчик плакав, всі були щасливі. Для мене це була своєрідна сатисфакція.

На жаль, таких моментів мені не вистачало. Мінусів – значно більше. Наприклад, я приїжджаю на сімейну сварку і бачу, що там нормальні люди, які просять нас про допомогу. А ми не можемо їм допомогти. Або через законодавство, або нікуди жінку з дитиною забрати, а чоловік її виганяє посеред ночі. Розумію, що можливо це не моя проблема. Але коли людина дзвонить на "102", я маю розібратися з цією ситуацією. Ти хочеш щось зробити, але не можеш. Потім люди кажуть: "Так чого ви туди приїхали? А хто ви взагалі? І оце поліція називається?".  

Болісно таке чути...   

ПРО ПОНОЖОВЩИНУ БІЛЯ АРКИ
У мене був вихідний день і я прийшла на акцію біля арки зі своєю сестрою. Була в курсі цієї історії. У той день поліцейським ніхто не давав чітких вказівок. І після арки жодної роботи над помилками не зробили. Патрульні не розуміли, що взагалі відбувається. Наш командир батальйону Денис Сідан казав: "На місці там розберетесь". Зміст його слів полягав у тому, що ми політично нейтральні. В їхньому розумінні це була політична гра. Мовляв, "Свобода" і ще хтось ділять там кафе. Ніхто навіть і не думав, що там можуть бути просто люди, які встали проти свавілля влади.  

Про захоплення міськради керівництво сказало, що це політика і хай вони там самі розбираються. Якщо будуть щось трощити – відреагуємо. Екіпажі чергували біля міськради.

ПРО РЕФОРМУ ПОЛІЦІЇ
Там служать живі люди. Хтось намагається щось зробити, але не виходить. Комусь байдуже. А хтось бере хабарі. Не треба всіх судити під одну гребінку. Коли я із самого початку йшла працювати, то дивилася багато інтерв’ю з Екою Згуладзе. Має бути системна реформа. Патрульна поліція – тільки 1/6 її частина. Є ще кримінальна, оперативно-розшукова поліція та інші підрозділи. Якби у мене була мета стабільно заробляти – це хороша робота. Кожного місяця ти отримуєш 8100 гривень, якщо не наробиш "боків". Нормальний соцпакет. Але в мене була зовсім інша ціль – стати частинкою реформи.

Були люди, які реально хотіли змін. Патрульні, які хотіли працювати по-новому. Але якщо в системі випадає, наприклад, прокуратура або суд, який узяв хабаря, тоді немає ніякого результату від роботи всіх інших структур. Ось приклад: патрульні поліцейські зупиняють автомобіль із п'яним водієм за кермом. Вони все фіксують (в тому числі на бодікамеру), передають справу до суду. А суд, як правило Октябрський районний, скасовує адмінпротокол за малозначністю.

У колег ентузіазму вже майже немає. Я весь час намагалася всіх якось налаштувати. Для мене було великим ударом, коли з посади пішла Хатія Деканоідзе. Події біля арки стали останньою краплею особисто для мене. Дуже хотілося працювати у поліції і я не пішла би звідти просто так.
Це все схоже на автомобіль, у якого чотири колеса: одне колесо підкачане, гарне – це нова патрульна поліція, а інші три колеса – спущені, тиску там немає.

Ну, не поїде така машина з одним колесом...

реформа, поліція, Анна Черняк

За темою:

Топ-5 за тиждень :