ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

16:29 07.01


У глухому селі на Полтавщині відроджують історію і культуру

У селі Кибинці Миргородського району жителям нагадують про історію, культуру та видатних діячів-земляків. Проект назвали "Метро до Кибинець".

Поетеси Любов Якимчук і Галина Танай привезли і роздали жителям листівки з творами поета-футуриста Михайля Семенка, який народився у селі Кибинці 1892 року.

Це - частина проекту "Метро до Кибинець", за допомогою якого його автори розвивають культуру маленького села, де мешкають близько 1300 жителів.

Щодо назви, то Любов Якимчук пояснила: "Це "метро" буде культурним. Тобто йдеться про те, щоб пожвавити культурний простір у Кибинцях, а він там є. Якщо говорити про Кибинці, то там дуже потужна і дуже давня культурна традиція і якийсь такий відголосок існує і тепер".

Зокрема, в селі також мешкав поміщик Дмитро Трощинський, імперський громадський діяч, власник кріпосного театру. Він влаштовував театр на воді на місцевому ставку, в якому грав Микола Гоголь.

У цьому організатори проекту вбачають історичне надбання села - і намагаються про це розповісти односельцям. Першим етапом стала інформація про поета Михайля Семенка, поета, котрий народився в Кибинцях, але був розстріляний у Києві у 1937 році.

З вірша Михайла Семенка "Підземка":

"І буде до метра паризького - дороги ніч од Кибенець,
і буде день і ніч куріти Ромодан, -
і буде НАШ Берлін,
і буде НАШ Н’ю-Йорк,
підземками прогризені -
і загуде підземками
комуна - Дніпрельстан".

Вірш "Місто":

Блимно і крапно
блиск лініями
тремтіння фігурами
сунуть
лізуть
повзуть
пересовуються
симетричність
німих пересовувань
обганяннями
міняться в рухах
безшумними серіями
міняться силуетами
таємничими вогниками
вирізують окреслами
вигнутими тінями
засліплюються рисами
диференційована геометрія
химерних кутів і будов.

Вірш "Я сам":

Ви розумієте? - Я не можу спать.
Ви знаєте? - Я ночі не сплю!
Мій мозок - символічний автомат.
Я пишу грамоту королю.

Місто стихне погасаючим сном, -
Я звертаюсь до незнаних - вас,
Останній трамвай продзвенить за вікном,
Тоді надходе передзначений час.

І заколишеться тінь силуетом міцним,
І забушують повстання в гарячій голові.
Я даю простір блискам і плямам золотим
І проживаю в ментах вічності дві.

Ви розумієте? - Я не хочу буть там!
Ви знаєте? - Я відмовив королю!
Ви подумайте! Я сам, я сам!
Ви відчуйте! - Я ночі не сплю!...

Роман ПОВЗИК

 

поезія, вірш, Семенко, Кибинці, проект, творчість

Топ-5 за тиждень :








Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.