15:15 02.03

Під Маріуполем від міни загинув полтавець

Сьогодні, 2 березня, під Маріуполем унаслідок підриву на міні загинув житель Полтавщини, морпіх Олександр Вознюк, син священика УПЦ КП протоієрея Георгія Лобачевського.

Сьогодні, 2 березня, під Маріуполем загинув Олександр Вознюк. Про це повідомили одразу кілька джерел, зокрема, нардеп Ігор Мосійчук.

Олександр - син отця Георгія, настоятеля Храму всіх Святих в моїх рідних Лубнах. Із його батьком я добре знайомий, востаннє бачився з о.Георгієм перед Новим Роком, коли привіз дарувати храму кілька ікон

- написав депутат.

Також священик Української православної церкви (Київського патріархату) Олександр Дедюхін зазначив, що Олександр воював з 2014 року.

Щойно подзвонили - загинув син нашого священика, підірвався на міні. Помоліться за новопреставленого воїна Олександра. Воював з 14-го року

- написав священик.

Олександр Вознюк - морпіх, син протоієрея Георгія Лобачевського з Лубен. Призивався Олександр з Лохвиці, родина Лобачевських раніше там мешкала

- зазначили в Полтавському Батальйоні Небайдужих, волонтерській організації при Українській православній церкві Київського патріархату.

Рівно три роки тому отець Георгій зателефонував Архієпископу Федору і сказав, що хоче поїхати провідати сина Олександра в Перевальному (Крим). Владика тоді зателефонував до Патріарха і взяв благословення теж їхати. Це були перші дні окупації. Отець Георгій приїхав своїм бусом до Полтави, владика разом зі священиками єпархії, які теж виявили бажання їхати, зібралися і поїхали до Криму. Ми вважаємо цей день початком роботи Полтавського Батальйону Небайдужих. Саме з цієї поїздки почалася наша робота

- із сумом констатувала співкоординаторка ПБН Наталія Гранчак.

Воїн Олександр проходив службу у складі 36-ї Бригади берегової охорони ЗСУ, яка розташовувалася у с. Перевальне АР Крим. Коли півострів окупували війська РФ Олександр Вознюк вийшов разом з усіма військовослужбовцями, які залишилися вірними присязі народові України. Далі продовжив службу у складі Бригади морської піхоти. Від початку російсько-української війни наш захисник регулярно перебував у зоні бойових дій. Був командиром самохідної артилерійської установки. Олександр був талановитою людиною – писав вірші, грав на музичних інструментах, керував гуртком художньої самодіяльності у своєму підрозділі. Він є автором вірша "Что за слово такое война?", який він присвятив полеглому товаришеві. Незадовго до відходу у вічність Олександра було нагороджено медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату "За жертовність і любов до України". Та, на жаль, нагороду не встиг отримати… Без батьківської любові та опіки залишилася восьмирічна донька

- повідомили у Свято-Успенському соборі Полтави.

У військоматі про загибель полтавця на момент написання матеріалу нічого не знали.

Євген БРИЖ

смерть, війна, АТО, Олександр Лобачевський, Лохвиця