Він творив, жив і …загинув на швидкості

13:34 02.02

Він творив, жив і …загинув на швидкості

Сьогодні, 2 лютого, виповнюється рік, як від нас пішов Андрій Кузьменко, або просто Кузьма.

Свого часу мені довелося працювати на всеукраїнській FМ-станції. Це було у 2009 році. Удвох із колегою ми вели щоденну ранкову програму «Легкий ранок». Для кожної ми обирали якусь одну наскрізну тему і впродовж всього ефіру її обговорювали, запрошуючи телефоном різних експертів. Зрозуміло, частіше – відомих в Україні. Якось обрали автомобільну тему. Одним із експертів я запропонував взяти Кузьму. Не був із ним знайомий, ніколи не спілкувався.

Набираючи його мобільний, не був впевнений, що погодиться. «Зірки» ж, як відомо, по-різному себе ведуть. А ще ранок, люди шоу-бізнесу у ці години можуть відпочивати. Андрій трубку підняв одразу. І так само одразу, вислухавши суть моєї пропозиції, погодився.

Наступного дня у визначений час я вже набирав Кузьму, аби вивести в ефір. Він дотримав слова, все у нас вийшло. Але ж як він говорив! Мені достатньо було задати одне-єдине запитання і отримати повноцінну відповідь. Говорив Андрій експресивно, щиро і водночас дуже змістовно, зі знанням справи. Це була своєрідна пісня! А обговорювали ми тоді чергове ноу-хау уряду – підвищення транспортного збору на автомобілі. Кузьма так переконливо і аргументовано, так не банально доводив свою точку зору, що його не хотілося зупиняти, хоч закони ефіру диктували своє.

Ось так я мав щасливу для себе нагоду поспілкуватися, нехай і телефоном, із справжньою, не дутою, зіркою української естради, шоуменом, справді талановитою людиною Андрієм Кузьменком… За щоб він не брався, все в нього виходило дуже добротно, дуже оригінально, а ще — надзвичайно щиро. Думаю, саме це робило його надзвичайно популярним.

Мені подобалася і завжди буде подобатися пісенна творчість Андрія, бо вона знов-таки справжня, від душі, і, безперечно, майстерна. І тому плин часу не зітре з нашої пам’яті і пам’ яті наступних поколінь постать Андрія.

Мені подобався Кузьма як шоумен. Пригадуєте телепрограму «Шанс», котра давала дорогу молодим, початкуючим співакам? Часто її дивився. Але вмикав телевізор ще й тому, що одним із ведучих був саме Кузьма. Робив він це теж талановито. Його жарти, його несподівані ходи додавали програмі «кузьменківського» шарму, робили дуже класну справу – дарували телеглядачам гарний, піднесений настрій.

Я, можливо, не в усьому стовідсотково підтримував його політичні погляди. Але я не міг не захоплюватися щирістю, з якою він доносив людям свою позицію. Та, власне, за те, що, на відміну від багатьох, у нього була ця позиція. І він сміливо говорив про те, що думає, що відчуває і що його хвилює. Хоча далеко не всім можновладцям подобалася відвертість Кузьми.
А ще не можна не поважати Андрія за те, що він не пішов у політику, хоч, і я в цьому упевнений, пропозиції такі отримував.

Натомість Андрій Кузьменко отримав справжню шану і справжню пам’ять своїх численних прихильників.

…Полтавщина увійшла в історію останніх днів життя 47-річного співака. Саме у Кременчуці після концерту Кузьма дав свою останню прес-конференцію.

Взагалі, Кузьма жив на швидкості, творив на швидкості. На швидкості він і загинув…

Анатолій ГАРКУША