Гоп-стоп за ухвалою суду, або прокурорський «бізнес» по-бондаренківськи

Світ змінюється. Водночас, шляхом спроб та помилок, змінюється і вітчизняна правоохоронна система, зокрема прокуратура. Хоча, як демонструє полтавський досвід, прокуратура Полтавщини радше доводить тезу Шекспіра про те, що чим більше речі змінюються, тим більш не змінними вони залишаються.

 

У системі прокуратури Полтавської області давно працює один «широко відомий у вузьких колах» персонаж. Саме персонаж, адже незважаючи на всесвітній тренд у поп-культурі до симпатії до антигероїв (перевертні, вампіри, люцифер тощо), написати слово «герой» в одному реченні (нехай навіть із часткою «анти») з прізвищем прокурора Бондаренко Олексія Петровича, вважаю, є злочином як проти законів логіки, так і проти законів людської моралі.

Журналісти, які мали мужність вивчати та описувати цього персонажа на прізвисько «Слоник» знають про його надзвичайні здібності і таланти. За часи прокурора області Андрія Миронова було відпрацьовано загальну методику: відкрити кримінальне провадження (байдуже яке, хоч за жорстоке поводження з тваринами) та з рішучістю кидатися у наступ на підприємця, який мав нахабство мати гроші.

Далі просто: обшук, арешт банківських рахунків, блокування податкового кредиту, донарахування податкових зобов’язань контрагентам, обшуки та допити контрагентів – все можливе розмаїття слідчих дій, на підставі ухвали суду, з єдиною метою: зробити підприємця здатним «проявити гнучкість» та «допомогти мені допомогти тобі».

Олексій Бондаренко, вірогідно будучи за натурою перфекціоністом, не обмежуючи себе рамками лише КПК України, не стидався вигадувати нові слідчі дії, як-то викрадення людини в день її одруження.

Звичайно, болісний удар долі у вигляді повалення режиму  Януковича, відкликання ліцензії у «гопників від прокуратури» на збирання феодальної данини, та очищення системи прокуратури від «побратимів», наш персонаж витримав.

Пересидів, перечекав, переховався. Та навіть намагався якісно змінити свій «бізнес», перейти на рівень 2.0. Результати співбесіди претендента на посаду в антикорупційній прокуратурі знаходиться у вільному доступі.

На щастя для громадян України, конкурсній комісії вдалося побачити істинну природу перевертня, та цей досвід закінчився простим глузуванням соціальних мереж та інформаційних сайтів із цього Бондаренка.

Проте наш персонаж не канув у Літу — він отримав хлібну посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області. Адже це нагляд виключно за господарюючими суб’єктами та безпосередній вихід на бізнес-структури Полтавщини.

Ноу-хау, на яке скаржаться підприємці області — це відбирання їх майна та пропонування його наступного викупу. Фактично – це гоп-стоп, який здійснює прокурор Бондаренко на підставі завчасно отриманих ухвал суду.

Алгоритм той же, але з доопрацюваннями та модифікаціями: ухвала на обшук (їх чомусь щедро роздають практично всі судді), із завданням-мінімум: «закошмарити», а максимум – знайти хоча би щось цінне (гроші, техніку, дорогоцінні метали). Благо, як правило, у сейфі чи у касі підприємця завжди є якісь кошти, а в офісі – техніка. Вилучається все, після чого власнику пропонується їх повернути з певними втратами, як правило, до 20 відсотків.   

Бізнес надійний та стабільний. Та як стало відомо, через масштаби та розмах роботи прокурора Бондаренка, деякі підприємці були вимушені звернутися до Генеральної прокуратури України, в результаті чого до Полтави завітали поважні особи для перевірки, у тому числі — особисто його діяльності. В останнього від такого візиту несподівано погіршилося здоров’я та вийшли з ладу всі телефонні апарати. Тому особисто з Бондаренком О.П. поспілкуватися перевіряючим не вдалося.

Наразі не відомо, чи повернеться на роботу цей персонаж, але загально відомо, що якості підлеглих, як складників системи, характеризують і керівника – як системоутримуючого фактора. Тому, якщо «черговий бондаренко» влаштовує керівників обласної прокуратури своєю «працею», то методи та схеми його роботи вони схвалюють та приймають апріорі.