ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

15:13 21.09


Форум видавців-2016. Полтавські нотатки.


На щорічний Форум видавців у Львові я потрапив уперше. Віднести себе до поціновувачів сучасної прози чи поезії я не можу, та все ж удома інколи пахне свіжими книжечками. Тож запастись на зиму гарним чтивом та поспілкуватись із фронтменами української літератури — такі були головні завдання мого вояжу.

Сам Форум уже давно переріс свій рівень. Про це я почав підозрювати, коли ще за тиждень до події знайти житло у Львові та його околицях стало просто неможливо. Уже потім я дізнаюся, що до міста приїхало майже 50 тисяч гостей. Видавці, автори, науковці, підприємці, політики, історики, журналісти, друкарі й дуже багато читачів.

Головні локації, де відбувалася більшість заходів — Палац Потоцьких та Палац Мистецтв. Останній ледве вміщував усі видавництва. А їх було близько двох сотень. Було одненьке і з Полтави. Воно об’єднувало кілька видавництв області. З одного боку, можна сказати, що «добре, що, хоч одне», але в порівнянні з усіма іншими обласними центрами виглядали ми, м’яко кажучи, бідненько. Плюс сам стенд із Полтавщини організатори запхали аж на третій поверх у глухий кут, напевно, щоби його мало хто бачив. Я, наприклад, цілеспрямовано його шукав і то — ледве знайшов.

Що ж таке цей Форум видавців і з чим його їдять? Якщо коротко, програма заходу розпланована на 4 дні. Протягом них відбуваються сотні заходів із поетами, письменниками, літературознавцями… І це все одночасно. Тобто десь проходить автограф-сесія Оксани Забужко, десь розмова з Фредеріком Бегбедером, а деінде читає вірші Сергій Жадан. Проблема вибору — ось із чим доведеться зіткнутись, якщо ви колись завітаєте на Форум.

Перший захід, куди я потрапив, був із назвою «листи на бетонних стінах». Харківські поети, які пишуть вірші на стінах будинків. Вірші були як українською, так і російською мовами. Якщо відверто — мені не зайшло, але «чужим» я себе там теж не відчув. Цікавіше стало за годину, коли в Пороховій вежі мали виступити Сергій Жадан та Ілля Камінський. Слухачів прийшов повен зал (близько сотні). Ілля — поет, що родом з Одеси, а зараз живе в США. Щоби зрозуміти його рівень достатньо сказати, що у 2013 році він був номінований на Нобелівську премію у галузі літератури. Мушу визнати, що недарма. Кілька віршів і, справді, пробрали до «мурашок».

Остання картина вечора, що запам’яталася надовго сталася вже під час вечері. Її сюрреалізм просто зашкалював. На одній вулиці, на одному перехресті зустрілись двоє світів. Андрій Любка активно поспішав на якийсь захід. Назустріч йому йшли та співали кілька футбольних фанатів з Одеси. Того дня місцеві «Карпати» приймали «Чорноморець». Ось так в одному кадрі зустрілися люди, які вочевидь не знають про існування один одного. Так невимушено вони й розійшлися по справах…

Зустріч, що зробила мій день, а може й місяць сталася наступного дня. Ранкова кава з Янушем Вишневським (популярний письменник сучасної Польщі, дебютував романом «Самотність у мережі»). Розмова з автором вийшла дуже цікавою. Януш відверто відповів на всі питання і справив враження такого собі доброго вчителя. Можливо, тому, що він працював доцентом у педагогічній академії, але було дійсно цікаво. Письменник не любить, коли його асоціюють із одним твором, який уже почали навіть у Монголії продавати (туди нещодавно дістався інтернет, а з ним набуває популярності й перший роман). Цікава розповідь і про роботу, над якою поляк зараз працює. Не втримаюсь і трошки поділюся…

Ця історія відбулась насправді. Наприкінці 1990-х у Кракові досить відомий французький режисер на центральній площі перед театром застрелив коханця своєї дружини. Причому він зустрів їх там разом. Вісім куль він випустив у жертву, й одна з них рикошетом потрапила в дружину. Пробила їй легені та серце. Обоє померли на місці. Режисер відразу здався поліції й був певен, що його чекає смерть, та менш ніж, за рік до цього в Польщі скасували смертну кару. Режисер отримав термін 15 років і недавно вийшов на свободу. Мотиви, емоції, переживання, усе це Януш змалює у своєму черговому романі. Він зустрічався з цією людиною й говорив із ним. Можу впевнено сказати, що поціновувачам творчості Достоєвського сподобається нова робота Вишневського. Аж надто глибоко автор дивиться в людську душу…

Не оминула Форум видавців політика. Зате оминув її я. На презентацію книги Саакашвілі не пішов…

Що ж до книжок, які продавались, то від розмаїття очі розбігалися. Звичайно, усі новинки вже зараз можна замовити в інтернет-магазинах. І ціна відрізнятиметься на гривень 10–20, не більше. Але я побачив багато видавництв, які не мають власних сайтів, у кращому випадку — соцмережі. Запам’ятались видавництва зі Львова й Чернівців, які спеціалізуються на дитячих книжках, гарні переклади іноземних історичних робіт роблять наші сусіди з Сум, одесити привезли багато книг про сучасну науку. Загалом із двох сотень видавництв десята частина була відкритими цього року. А ще були книгарні, поліграфічні підприємства…

Тут справа навіть, не в тому, щоби просто купити книжку. Форум дає можливість «доторкнутися до мистецтва», вибачте за штамп. Коли йдеш львівським парками, а поруч на лавках вголос читають вірші Ліни Костенко — треба відчути, щоби зрозуміти. Тому можу сказати однозначно: такі заходи треба відвідувати.
 
Ігор ІЗОТОВ


Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.