Зустрічайте Пипкала!
Рідко яке журналістське застілля обходиться у Полтаві, аби хтось таки не згадав і цю історію. Особливо ті, хто мав честь навчатися на факультеті журналістики КДУ наприкінці 1980-х.
Рідко яке журналістське застілля обходиться у Полтаві, аби хтось таки не згадав і цю історію. Особливо ті, хто мав честь навчатися на факультеті журналістики КДУ наприкінці 1980-х. Літо 1991 року. Суцільний дефіцит, радянських грошей, які називають фантиками, повно, але купити на них щось неможливо. І от з’являються так звані відрізні купони: зарплату одержуєш тими ж «дерев’яними», але до них в еквіваленті додають уже й наші рідні купончики. Ідеш купувати хліб — бери радянського рубля і купон на цю суму відрізай… Сказати, що смерть Павла Шеремета мене приголомшила – це не сказати нічого! Досі важко відійти від шоку. Не скажу, що я був близько знайомий з Павлом, зате познайомилися ми за дуже дивних обставин: у день початку війни – 22 червня (здається, це був 1996 рік) у білоруському Бресті, де я гостював тоді у родичів, а Павло приїхав знімати репортаж у Брестській фортеці, яка за 55 років до того дня першою прийняла удар німецьких військ. Такі зустрічі не забуваються! І 10 хвилин спілкування було достатньо, щоб потім щоразу побачивши його на телеекрані, міг сказати своїм дітям: «Це мій товариш!».
Зустрічайте Пипкала!
"Ех, не вивязу тєлевізар!"
"Це мій товариш, Павло Шеремет..."
Машина часу по-полтавськи: у місті досі діють фан-зони… ЄВРО-2012!
Машина часу по-полтавськи: у місті досі діють фан-зони… ЄВРО-2012!
Саме ЄВРО-2012, хоч тиждень тому у Франції уже закінчилося ЄВРО-2016. Принаймні одну з таких ретро-фан-зон можна не лише побачити, але й відвідати на зупинці «Богдана Хмельницького». Хоча футбол тут, звісно, уже давно ніхто не дивиться, зате принаймні можна попити пива і про футбол хоча б поговорити.
Та варто було мені лише дістати фотоапарат, як бабуся, що торгує поруч насінням, одразу поцікавилася: «А навіщо ви фотографуєте?».
–Ну, так уже і ЄВРО-2016 закінчилося, а тут ЄВРО-2012…
Бабуся здивувалася:
–Так не пропадати ж добру?!
Отакий у нас завбачливий народ!

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ
