ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

12:14 01.07


«Viva Olivе»: гарне сімейне кафе



Сьогодні я хочу вам розповісти про заклад, який нещодавно відкрився у центрі Полтави – «Viva Olivе». Його позиціонують як тратторію – це рівень кафе. Напрямок – страви італійської кухні.



Відвідав заклад разом із родиною – було нас троє дорослих і дитина. Чесно кажучи, був дуже приємно здивований. Тут якісно – до певного моменту, але про це трохи згодом – дівчина нас досить приємно обслуговувала. Навіть дуже здивувала, спитавши про бажану ступінь прожарювання стейку – на мене це призвело сильне враження, адже в Полтаві дуже рідко надають увагу таким речам. Ми замовили два стейки різного ступеню прожарювання, два салати, маленьку піцу й три десерти – штрудель, шоколадний фондан і мільфей.

Подача салатів мені сподобалася. Доволі смачний «Цезар» – я би оцінив його на чотири з плюсом. На ньому зупинятися не буду, бо класичні продукти, смачне м'ясо, заправлений добре, приємний на смак.  Наступний був салат з печінкою й карамелізованими яблуками. Він у принципі теж дуже непоганий – ідея класна, добре приготований, добре заправлений. Але… нам забули карамелізувати яблука. Це були просто шматочки свіжих яблук. Хоча чорним по-білому в меню прописано, що вони мають бути карамелізованими.

Третій салат – теплий із телятиною – я би сказав, у них трохи не вдався. Він мені не сподобався, адже віддавав китайською їжею. Схожий на східну страву, яку в нас ще називають «м'ясо по-сичуаньські».
До піци ж немає претензій – ту все добре, на рівні. Прекрасне тісто, чудово випечене, гарна начинка.

Стейки замовили прожарки Medium таMedium Rare. Зауважу, що вона кухарям чудово вдалася – і Medium був добре зроблений, і навіть Medium Rare приготований як слід. Соус до стейків теж дуже смачний – ягідний, можливо з доданком вина, – одним словом — прекрасний. І подача страв на рівні. Нічого надзвичайного, але для кафе, з урахуванням критеріїв ціна-якість-зовнішній вигляд – все добре. Поганого слова не можу сказати – я задоволений.

Далі. Десерти. Штрудель важко зіпсувати, тож — нічого особливого. Звичайна подача, звичайний смак – все саме так, як і очікуєш, коли замовляєш штрудель. Традиційно, подають його з кулькою ванільного морозива – у закладі наголошують, що воно їх власного виробництва, а за смаком дуже схоже на італійський семіфредо (якщо хтось смакував — знає).

Шоколадний фондан  по суті своїй – суфле. Це широковідомий у світі десерт, і практично всі знають, в чому там фішка: ззовні виглядає як шоколадний кекс, але при розрізанні зсередини має витікати рідкий шоколад. На жаль, я цього не побачив. Наш кекс був просто однорідно пропечений, нічого рідкого всередині не містив – його банально перетримали в духовці. Це, однозначно, мінус. Хоча тижнем раніше, коли заклад відвідала моя донька, фондан був, за її словами, потрібної консистенції.

Вочевидь, у закладі ще не навчилися тримати якість страв на одному рівні. Але до смаку претензій немає: все збалансовано.

Ще один десерт, який ми замовили – мільфей. На цьому моменті у нас почалися складнощі. Десерт офіціанти несли хвилин двадцять. Я не знаю, за чим у них була затримка, але за стандартами видача десертів має бути за 7-15 хвилин. Хіба що можуть затримати такі, що подаються гарячими. Але це не про мільфей.

Цей французький десерт складається із заздалегідь випечених коржів, звареного крему та свіжої полуниці. Його просто збирають перед подачею. Смак цієї страви у «Viva Olivе» – на «трійку». Поясню чому — крем був не першої свіжості – таке враження, що він завітрився. Зазвичай відвідувач може й не звернути на увагу на деталі, але якраз такі дрібниці я добре помічаю професійним оком.

Але найгірше – далі. Було вкрай неприємно, коли о пів на одинадцяту до нас підійшов офіціант і попросив оплатити рахунок. Аргументація така: «Можна, ми вас розрахуємо? Бо ми за півгодини маємо закриватися, а за вісім хвилин підбиваємо касу». Це взагалі кричуща помилка! Якщо ти вже прийшов у заклад, ти можеш їсти-пити, отримувати задоволення цілий вечір. Але коли підходить офіціант і починає тебе виганяти з закладу, а по-іншому й не назвеш, це псує враження від усього вечора, яким би гарним він не був. Правильно було би дочекатися, поки ми закінчимо трапезу. Або, на крайній випадок, об одинадцятій коректно нагадати, що заклад зачиняється. В Європі, наприклад, заклади працюють до останнього клієнта. Був у багатьох місцях, стильних і не дуже, доводилося й засиджуватися, але щоб до мене підійшли за півгодини до закриття і вимагали оплатити рахунок просто зараз – такого не було жодного разу!

На жаль, у Полтаві практично у всіх закладах приходять і вимагають розрахуватися, бо «закриваємо касу». Агов, друзі, це не мої проблеми! Заклад працює до 23:00 і я маю право вільно там бути як мінімум до 23:00! Не мій головний біль, що завтра на ранок ця ж зміна має бути на роботі, або що їм важко вночі добиратися додому. Якщо власник не може дати грошей працівникам на таксі – то чому це має бути проблемою клієнтів? Я прийшов у заклад отримати задоволення – плачу за це гроші. Тому особисто мене, як відвідувача, це ображає.

Підсумую. Я оцінив би їжу на добру, тверду «четвірку». Навіть із жирним плюсом. Все, що стосується їжі – тут добре. Хоча з десертами варто тренуватися ще. Меню прекрасне – дійсно з італійським акцентом, сбалансоване. Немає ніяких страв, «зайвих» у цій темі – на кшталт суші, наприклад. Видно, що люди тут дотримуються одного стилю і вміють готувати. Інтер'єр чудовий. Єдине, що, знову ж таки, кинулося в очі – вітрина, на якій виставлені десерти жахливого вигляду. Той же тарт лимонний, наприклад – величезний шматок, ніжний білок, який не тримає форму і тече, якщо довго стоїть. Може, він і надзвичайний на смак, але у мене пропало бажання його спробувати лише глянувши на нього.  Крем-карамель, якщо вже підпалив його або полив соусом, не можна ставити в холодильник, бо він втратить привабливий зовнішній вигляд. Фондан, навіть якщо він випечений і просто поставлений для інтер'єру – теж, бо це неестетично, це просто якийсь шматок шоколадного кексу, що крутиться на вітрині. Як можна це не розуміти, друзі?

Для власників закладу хочу пояснити. У вас же не кондитерська, де продаються тістечка на виніс – у вас кафе, куди люди заходять і сідають – вам ця вітрина взагалі не потрібна. Якщо я прийшов, сів і замовляю, то я не буду бігти й дивитися, як це виглядає на вітрині. Можливо, вітрина і має право бути – але акуратна, витончена й красива. У вас же все добре, за великим рахунком, і може бути ще краще.
Інтер'єр – гідний, все на рівні, чисто й охайно. Щодо вбиралень — теж без зауважень – зручно й чисто.

Обслуговування хороше (до того, як за півгодини до закриття офіціант підійшов і попросив розрахуватися) – дівчина ввічлива та уважна, щось нам підказувала, рекомендувала. Знову ж таки, уточнила ступінь прожарки стйка – залік. Ціни – доступні. За трьох дорослих і одну дитину ми заплатили близько 600 гривень із напоями – замовляли пиво та соки. Вважаю, що це нормальна ціна, адже були салати, десерти, два стейки – від свого я кайфонув просто.

Хоча, зауважу на майбутнє — які б не були страви на початку, якщо є «трабли» з десертом, то враження точно будуть зіпсовані, бо саме він завершує трапезу.

Проблема багатьох власників, хто займається ресторанним бізнесом, у тому, що вони не звертаються до професіоналів. Вони щось знають, десь чули, намагаються готувати, але їм часто чогось не вистачає, щоби працювати на «п'ятірочку». От моїй доньці минулого тижня подали фондан такий, що в ньому суфле витікало, в моєму фондані – ні. Як би там не було, я все одно скажу, що суфле не витікає, бо воно так і є! Треба, щоб повар стояв і готував його – тренувався – так довго, щоб відпрацювати вміння до досконалості, щоб все було згідно з високими світовими стандартами. Те ж саме з офіціантами – їх ніхто не вчить. Хоча б мали. Сподіваюсь, що ці недоліки найближчим часом усунуть і у них все буде добре.

В одному реченні я би сказав про «Viva Olivе» так: гарно, недорого, смачно. Хороше сімейне кафе. І до зустрічі наступної суботи!

 

Ваш Жан-Поль Рататуй, ресторатор


Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.