20:17 28.02

Земля обітована Андрія Міщенка

Наш земляк Андрій Міщенко грає у футбольному клубі «Маккабі» з ізраїльського міста Нетанія.

Андрій на кілька днів завітав додому, на Полтавщину. В одному з матчів ізраїльської ліги отримав травму і тренер дозволив трохи перепочити. Взяв квиток на літак і вирушив до України. Скучив. Каже, що чотири місяці вже не був удома.

24-річний Міщенко починав грати на першість області у рідних Кобеляках, потім було відоме на всю країну аматорське "Нове життя", далі - комсомольський "Гірник-спорт", алчевська "Сталь". Тренера цієї команди Анатолія Волобуєва Андрій може вважати своїм "хрещеним батьком" у футболі. Саме він повірив у гравця, дав йому шанс у великому футболі. Андрія помітили і запросили до еліти - у "Севастополь". А після відомих подій він грав за "Олімпік".

В Ізраїлі Міщенко - з 2015 року. Цей варіант підшукав для нього агент. Цікава країна, цікавий футбол. Міщенко не вважає його рівень набагато нижчим українського, особливо теперішнього.

- Звісно, в Україні є "Динамо" та "Шахтар" - клубів такого рівня в Ізраїлі немає, проте середній рівень футболу там доволі серйозний, немає великої різниці між клубами, тому чемпіонат цікавий, із інтригою у багатьох матчах. А ще - класні стадіони та чудові уболівальники, - вважає Андрій.

- Чому ваша команда перебуває серед аутсайдерів?

- Нам фатально не щастило на початку та в середині сезону. Грали начебто й непогано, але постійно програвали через необов’язкові помилки. Бувало, забивали нам переможні голи з 35-40 метрів. А далі команда не витримала психологічно. Наразі ми на останньому місті, але я не сказав би, що ми серйозно поступаємося суперникам за рівнем гри. Так вийшло.

- У команді ще грають легіонери, окрім вас?

- Так, але з України лише я один. Узагалі, українців в ізраїльському футболі небагато, проте чимало бразильців, аргентинців, сербів.

- Яким чином долаєте мовний бар’єр?

- Наразі непогано розумію і англійську, і навіть іврит. Але спочатку й справді було дуже важко. Інша країна, інші традиції – а я тут один. Добре, що у нас в команді є пара хлопців, які спілкуються російською.

- Фінансових проблем, як в Україні, в Ізраїлі немає?

- На щастя, зарплату платять вчасно. Існують у клубах ще й бонуси, але розраховувати на них у цьому сезоні нам не доводиться.

- Свого часу ви грали у парі з ворсклянином Дитятьєвим у центрі захисту донецього «Олімпіка» у вітчизняній Прем’єр-лізі. Вдпустили звідти вас без проблем?

- Насправді не хотіли відпускати. Мені навіть довелося заплатити власні гроші, щоб залишити клуб. Спочатку мені в «Олімпіку» все подобалося, але в другому колі ситуація змінилася, і я все пояснив тренерові Роману Санжару. Ми порозумілися.

- Нещодавно була інформація, що вами цікавиться російський клуб «Рубін». Проте взимку трансфер не відбувся.

- Там від мого бажання чи небажання залежало далеко не все. Проте пропозиції є.

- Є бажання повернутися в український футбол?

- Відверто кажучи, великого бажання немає. Влітку хотілося би перебратися до Європи, спробувати там свої сили. Проте й у Нетанії я точно не маю бажання залишатися.

- Ви відчули смак великого футболу?

- Ще ні. Впевнений, що я можу грати краще і на більш високому рівні. Це моя мета, до якої я буду наполегливо йти.

Станіслав МАЙЗУС

спорт, футбол, Андрій Міщенко, Ізраїль