Вулиця Артема у Полтаві стане вулицею Петлюри

До ініціативної групи увійшли відомі полтавські історики, вчені, краєзнавці, депутати, представники громадських організацій, активісти. Також у першому засіданні взяли участь представники волонтерського руху, чорнобильців, матерів воїнів АТО. Свої пропозиції щодо перейменувань надав навіть владика Федір.

Протягом двох-трьох тижнів учасники групи повинні визначитися з точною кількістю топонімів, які потрібно перейменувати, обговорити і затвердити нові назви.

Координатор ініціативної групи, депутат міськради Юліан Матвійчук розповів про пріоритети у роботі над цим питанням.

Пріоритетність, яку ми будемо ставити зараз по вулицям - це, по-перше, видатні політичні та державні діячі, починаючи з Русі-України, далі - козацька Україна, доба УНР. На другому місці стоять хлопці, які на сході України поклали своє життя в російсько-українській війні ХХІ століття. На третьому місці - полтавські культурні і наукові діячі. А четверте місце по пріоритетності будуть займати історичні назви вулиць

Представник "Просвіти" Олег Пустовгар вважає, що у нових назвах не слід обмежуватися лише славними полтавцями, нові назви топонімів можуть бути пов’язані також із видатними діячами – уродженцями Полтавщини. Експерти були одностайними у тому, що вулиці бажано називати іменами людей, які там свого часу проживали. Це стосується як історичних постатей, так і нових героїв країни – загиблих на війні земляків. Так, вулицю Артема вже фактично стовідсотково перейменують у Симона Петлюри – саме там колись проживав головний отаман українського війська та голова Директорії УНР. А Карла Лібкнехта – у вулицю патріарха Мстислава, корінного полтавця.

Утім, на зустрічі пролунала слушна думка про те, що у випадку з сучасниками слід бути обережними – потрібен обов’язковий дозвіл родичів героїв на перейменування. Інакше може трапитися казус, як у Кременчуці, де дружина загиблого воїна Ігоря Сердюка виступає категорично проти перейменування через поведінку мешканців вулиці.

Є вулиці, назви яких не мають імперського забарвлення, і я вважаю, що є сенс звернути на це увагу. Наприклад, вулиця Чапаєва колись малу назву Всесвятська, а Комсомольська – Стрітенська. Було чимало й інших назв, пов’язаних із релігією та духовністю народу. Ми не повинні цього історичного підґрунтя втрачати. Звичайно, у кожного є свої думки щодо перейменувань, але ми повинні аргументувати, чому саме та чи інша вулиця повинна називатися так чи інакше. А це велика наукова та дослідницька робота, яку нам слід зробити. Важливо, щоб люди зрозуміли, чому вулиця міста має ту чи іншу назву. І щоб був результат, діяти тут повинні не лише державні службовці, а й журналісти, освітяни

 - вважає краєзнавець, відомий архівіст Тарас Пустовіт.

Варто зауважити, що наразі Полтава не має вулиць та проспектів, названих іменами багатьох своїх славних синів і доньок, людей, які тут жили та працювали, або зробили для регіону щось надзвичайне. У Полтаві й досі немає вулиць імені Володимира Вернадського, Володимира Челомея, Василя Кричевського, Ніни Бочарової, Михайла Драгоманова, Клари Лучко, Лева Вайнгорта, Саші Путрі. А велика Леся Українка та знаменитий актор Щепкін у Полтаві несправедливо представлені маленькими провулками, хоча постаті вони – світового масштабу.