ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

21:45 10.10


160 років тому народився полтавець - видавець першого україномовного Євангелія

Сто шістдесят років тому на Полтавщині народився архієпископ Парфеній. У вищих сферах держави його  вважали українофілом, та це не бентежило видавця першого українського Євангелія. Навпаки, він пишався цим.

Архієпископ Парфеній (в миру — Памфіл Андрійович Левицький) - перший митрополит Української автокефальної православної церкви (1920 рік), перший видавець Євангелія українською мовою.

Народився Памфіл 10 жовтня 1858 року в селі Плішивець Гадяцького повіту Полтавської губернії в родині священнослужителя.

Закінчив Полтавську духовну семінарію, а у 1884 році - Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. Потім працював наглядачем у Переяславському духовному училищі.

Ще з семінарії був відомий своєю цікавістю до української мови, історії, обрядів, пісень і української літератури.

У 1894 році прийняв постриг і був призначений наглядачем Звенигородського духовного училища, а згодом - ректором Московської семінарії. У 1899 році він отримав сан єпископа.

У 1904 році  владику Парфенія, тоді вже вікарія Московського, переводять до рідної України, до Кам’янця-Подільського. Саме тут протягом чотирьох років він редагує та видає (уперше за історію) Євангеліє українською мовою. Перекладене Пилипом Морочевським ще у 1860-х роках Євангеліє (переклад завершено у 1861 році) тільки завдяки Левицькому в 1906 році було вперше використано в церквах. За його сприяння, всупереч офіційним церковним настановам, у Кам’янець-Подільських храмах на повний голос зазвучали й проповіді українською мовою, залунали українські пісні.

Бунтівного священника у 1909 році вислали до Росії єпископом Тульським (з 1911 року - архиєпископ). Звідти  він повернувся в Україну лише у 1917 році. 

У березні 1920-го року патріархом Тихоном Парфеній був призначений керуючим Полтавською єпархією. 

Ставши архієпископом Полтавським, Парфеній і тут започаткував проповіді рідною мовою, підтримав українську пісню. Він став засновником місцевого Українського православного братства, саме з його ініціативи в Полтаві відбувся єпархіальний собор (1917 рік),  який ухвалив українізацію церкви в Україні та встановлення в ній традиційного устрою. Владика займався і дослідницькою діяльністю, вивчаючи історію знищених монастирів, долі діячів церкви.

Ще на початку 20-го століття за сприяння Левицького на його батьківщині, у Плишівці, була збудована чудова кам'яна церква, а біля неї – школа, їдальня, притулок для самотніх. Тоді здійснилась ще одна заповітна мрія людини, яка так любила рідний народ.

А в серпні 1920 року Левицький був обраний першим митрополитом Української автокефальної православної церкви. Але проти національної церкви почався інтенсивний тиск, як з боку московського Синоду, так і з боку радянської влади. І за 9 місяців Парфеній змушений був відійти від справ УАПЦ під загрозою позбавлення сану. Для світлої, волелюбної особистості це була трагедія - він залишився на узбіччі шляху, яким ішов усе життя й до якого сам кликав народ... 

У січні 1922 року його душа пішла до Бога, а прах упокоївся в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі.

 

церква, історія, ювілей, Парфеній

За темою:

Топ-5 за тиждень :