10:15 15.05

Трудоголізм - така ж залежність, як і алкоголізм чи схильність до азартних ігор, - психолог

Соціологічні опитування показали, що 48 відсотків полтавців, які працюють в офісах – трудоголіки. Погано це чи добре - про це розповість професіональний психолог.

Чи нормально брати роботу додому, працювати у відпустці, та до чого це може привести, нам розповіла доктор психологічних наук, завідувачка кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка Кіра Седих.

Як можна розрізнити людину, яка просто любить свою роботу, і трудоголіка? Хто може ідентифікувати це - і як?
Легше, звичайно, визначити тим людям, які поруч знаходяться. В чому власне полягає відмінність людини яка просто любить працювати від трудоголіка? Справа в тому, що для трудоголіка робота посідає найголовніше місце в житті. Їй мало витрачати багато часу на роботу. Трудоголіки постійно думають і переживають за роботу. Проблема ж не в тому, що людина багато працює. Головне - наслідки. А вони невтішні – трудоголік відсторонюється від людей і втрачає контакт, у першу чергу, з рідними та близькими.

Трудоголізм - така ж залежність, як і алкоголізм чи схильність до азартних ігор. Але якщо суспільство засуджує ці хворобливі прояви, то у випадку з трудоголізмом так буває рідко.

Друзі вважають тебе працьовитим, керівництво теж задоволене. Що робити, якщо твій чоловік (дружина) чи близька тобі людина перетворилася на трудоголіка?
Якщо це зайшло дуже далеко, то людина не бачить у чому є проблема. Потрібно розмовляти з нею про ті речі, які раніше їй подобались. Це може бути її хобі. Важливо дати людині зрозуміти, що саме вона втрачає. Це радість від спілкування з дітьми, родиною…До речі, найчастіше цій хворобі піддаються саме чоловіки. Є взагалі така проблема в сучасному світі – екзистенційного вакууму. Складний термін, та я вам зараз поясню. Це означає, що людина відчуває себе порожньою всередині. І щоб заповнити цей вакуум, вона або займається шопінгом, або впадає в трудоголізм. Іноді трапляються й
інші види залежності. Але радості від життя таким чином не отримати. Секрет у тому, щоб отримувати задоволення від самого процесу, а не тільки від результату.

Можливо є схильність у людей до такого захворювання? Чи впливають суто зовнішні фактори?
Схильностей до такого у людини від народження немає. Все залежить від середовища. Ось, для прикладу, зараз багато батьків постійно водить дітей на кілька гуртків. Так звана філософія раннього розвитку. Але у тому, що дитина постійно зайнята немає нічого гарного. Бо є такий важливий період в дитинстві, коли малеча вперше починає приймати власні самостійні рішення. А якщо за неї це роблять батьки, то наслідки можуть проявитися вже в дорослий період життя. Це вже підсвідомо, але вона задає собі питання: "А що я взагалі люблю і хочу робити?". Саме через це формується позасвідомий острах вільного часу, який постійно треба чимось заповнювати.
Насправді, трудоголіки теж страждають від браку комунікації з родиною. Але вони не усвідомлюють цього. І щоб компенсувати цей дефіцит вони можуть ще більше працювати. Тим, у кого з’явилася така залежність, потрібно спілкуватись із рідними і близькими не формалізовано, а реально. Так можна подолати цю проблему.

Ігор ІЗОТОВ

психологія, праця, трудоголізм, залежність