07:27 13.11 27626
13 листопада 1992 року купоно-карбованці стали грошима України, а українці поступово перетворилися на "мільйонерів". Наша розповідь про те, як виготовляли, що на них купували і як зникли купони в 1992-1996 роках.
13 листопада став першим днем, коли, згідно з Указом Президента, в Україні заборонялися розрахунки російськими рублями і український купоно-карбованець (у просторіччі - купон) став єдиною грошовою одиницею молодої держави.
Із 12 листопада 1992 року Україна отримала свою тимчасову валюту - купоно-карбованець. Оскільки Указ Президента про реформу набував чинності о 23:00 12 листопада, то сьогодні (але 24 роки тому) - перший день, коли на території країни єдиними офіційними грошима ставали українські - хоч і тимчасові.
Це означало, що рублями під час готівкових і безготівкових розрахунків платити вже було не можна - тільки карбованцями. До того різнокольорові купоно-карбованці вже ходили - з 10 січня 1992 року. Адже ще з вересня 1991 року Центробанк РФ перестав постачати до України готівку (рублі), ціни наш уряд "відпустив" і вони стрімко полізли вгору, збільшившись часом удесятеро, кількісні обсяги обороту грошей зростали, а тому, щоб уникнути нестачі готівки, довелось швидко випускати власну "валюту" - ці самі купоно-карбованці.
Січнева реформа була половинчатою, бо і рублі, і купони ходили одночасно, а весь безготівковий оборот узагалі продовжував забезпечуватися рублями. Ми були дуже залежні від Росії в плані грошей - ще на почату 1992 року вони друкувалися у нас, як спадок від радянської фінансової системи, але потім росіяни заборонили це робити. Сусіди зажадали розрахунку за товари і послуги в рублях, а отримати їх можна було лиш за товари з України, які продавалися до Росії. Саме тому тодішній глава держави Леонід Кравчук і вилучив їх узагалі з внутрішнього обороту, щоб будувати власну незалежну грошову систему. Це і сталося в листопаді 1992 року.
Було встановлено офіційний обмінний курс карбованця по відношенню до російського рубля: 1,45 карбованця за 1 рубль. Міняти рублі на карбованці можна було протягом року. 12 листопада обмінний курс карбованця до долара складає 403 карбованці за долар.
Але українські недогроші (бо ж тимчасові!), завдяки урядовій політиці і економічному колапсу набули тенденції до стрімкого й неухильного падіння курсу. Їхня кількість постійно збільшувалася, уряд друкував усе нові й нові партії, завозячи тонни купонів літаками з різних країн Європи, де їх випускали. За два роки (1992-1993) маса грошей в обороті зросла більше ніж у 240 разів! Таким чином покривалися надмірні бюджетні витрати - і так само нищилися будь-які можливості людей для заощаджень. Щойно державі потрібні були гроші - на посівну, на внутрішні закупівлі, на соціальні виплати - умикався друкувальний станок, бо інших джерел поповнення бюджету поруйнованої країни просто не було.
Порівняйте з курсом 1/400, який був у 92-му, курс лютого 1995 року - 116 900 карбованців за долар! За цей проміжок часу курс карбованця по відношенню до долара впав у 290 разів! До цього ж року інфляція сягнула більше 10 тисяч відсотків - показник, у який просто складно повірити, якщо не пам'ятати, що саме так усе й було. 2 вересня 1996 року один долар коштував уже 176 000 карбованців... Ціни на той час (від січня 1991 по вересень 1996) виросли приблизно в 95 тисяч разів. Сам автор пам'ятає, що вранці ціна на товар могла бути однією, а ввечері вже знову зрости...
Спершу, у 1992 році, українські карбованці мали номінал, як і російські рублі - 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100. Вони були надруковані на папері низької якості в Іспанії, мали однотипне оформлення. Усі купюри не мали номеру і підпису. Це дозволяло підробляти гроші фактично на будь-якому кольоровому принтері, що і робилося - лише в перший рік вилучили фальшивок на 18 мільйонів.
Передбачалося, що для більших номіналів (100-1000 карбованців) НБУ укладе контракт з французькою фірмою "Imprimerie Speciale de Banque" на виготовлення купонів, перша партія яких складе 2 млрд штук. Згодом НБУ збільшив кількість купонів до 5 млрд штук, для виробництва яких залучили ще одну фірму з Великої Британії ("Thomas De La Rue Company Limited"). До кінця 1992 року надрукували 100-, 200-, 500- і 1000-карбованцеві купюри.
У 1993 році через інфляцію довелося випустити в обіг купюри вартістю 2000 і 5000 карбованців. Потім було надруковано банкноти з номіналом 10 000, 20 000, 50 000, 100 000 карбованців - уже в Канаді.
Ось вам ціни того часу. Якщо на середину січня буханець житнього хліба коштував в середньому 33 крб., свинина - 825 крб. за кг, яловичина - 715 крб., літр молока - 79 крб., сметани - 352 крб., а десяток яєць - 344 крб., то до середини грудня хліб подорожчав до 2000 крб., свинина - до 53 911 крб., яловичина - до 35 566 крб., молоко - 4665 крб., сметана - 24 518 крб., яйця - 33 037 крб.
16 травня 1994 року в обігу з'явилися банкноти 200 000, 9 грудня 1994 року - 500 000, а 12 травня 1995 року - 1 000 000 карбованців. Тоді, в ті роки, ми усі й стали поступово мільйонерами. Згадується анекдот: "У чому зв'язок між доларом, британським фунтом і українським купоном? - У тому, що один долар дорівнює фунту наших купонів".
У 1994 році зарплату вже отримували (хто отримував) у прямому розумінні слова мішками, народ розраховувався в магазинах нерозпакованими пачками грошей. Коробка сірників в ті часи коштувала вже 1000 карбованців, тому з обігу почали вилучати дрібноту. Протягом першого півріччя 1994 року з обігу вилучалися купони номінальною вартістю 1, 3, 5, до 1 серпня того ж року - купони номіналом 10 і 25, з 1 лютого 1995 року - 100 і 200, з 1 вересня - 500 карбованців.
Плюс вилучали і численні фальшивки, бо підробити такі гроші було зовсім нескладно. За даними НБУ, у 1996 році вилучили більше 20 тисяч штук підроблених банкнот на 14 мільярдів карбованців. Підробляли в основному 500-тисячі та мільйонні купюри.
А от ціни 31 серпня 1996 року, вже незадовго до запровадження гривні, після появи відповідного Указу вже нового Президента Кучми. На Житньому ринку в Києві кілограм яловичини коштував 600-650 тисяч крб, свинини - 650-800 тисяч крб.
На той момент уже давно були надруковані сучасні гривні, але випускати їх в обіг у країні з підірваною економікою, гіперінфляцією і галопуючими цінами означало знищити вартісну в плані виготовлення валюту. Узагалі-то купоно-карбованці планувалися на півроку-рік, поки не стабілізується фінансова система, але не стабілізувалася вона і за кілька років. І тільки восени 1996 року, коли криза трохи вгамувалася, стабілізувалися ціни й виплати, стало можливим запровадити гривню. Через чергову реформу ненабагато (і вкотре вже) зросли ціни, але за кілька вересневих днів ерзац-валюта була замінена справжньою і новою - гривнями. Обмінювали старі купоно-карбованці на нові гривні за курсом один до 100 тисяч. "Фантики" з купою нулів остаточно відійшли в небуття. Ну, а долар тоді коштував 1.8 гривні - але це вже зовсім інша історія...
Євген БРИЖ