Без олів’є, шампанського та мандаринів: у Полтаві прочитали лекцію, як відзначали новорічні свята в козацькій Україні

Мені дуже хотілось додати новорічного присмаку нашим лекціям, тому що це остання, завершальна лекція нашого клубу в 2016 році. І я хотів показати, що це можна зробити науково – навіть Новий рік може дати підстави для наукових роздумів

– розповів ведучий лекції, історик, викладач ПНПУ Ігор Сердюк.

На лекції були досліджені особливості та розбіжності юліанського й григоріанського календарів, передумови виникнення григоріанського та причини появи ново-григоріанського літочислення.

Зараз точаться суперечки, чи варто робити вихідним днем так зване "католицьке Різдво". Хочу вам сказати, що таке формулювання – православне, католицьке, не є коректним. Різдво всі конфесії святкують 25 грудня, однак за різними календарями

– сказав під час виступу лектор.

Виявляється, сучасну традицію святкування спочатку Нового року, а потім вже Різдва ми маємо за указом російського царя Петра І, датованого 20 грудня 7208 року (за старим стилем) – напередодні "нашого" першого січня 1700 року.

Известно ему, великому государю, стало, что не только во многих европейских странах, но и в народах славянских, которые с восточной православною церковью во всем согласны, как валахи, молдаваны, сербы, далматы, болгары… лета свои исчисляют от Рождества Христова и в восьмой день спустя, то есть января с первого числа, а не от создания мира, празднуют…
…В знак того доброго начинания и создания нового столетнего века в Москве после должного благодарения Богу кому случится в доме своем и по большим и знатным улицам делать украшения из древ и ветвей сосновых, еловых, можжевеловых по образцам, каковы сделаны на гостином дворе. А людям скудным хоть бы по деревцу или ветке над воротами выставить. Да января ж в первый день в знак веселья друг друга поздравляют с новым годом и столетним веком, когда ж на Красной Площади огненные потехи зажгут и стрельба будет…

- зазначано було в указі.

В ньому детально перераховані правила, яких мають дотримуватись піддані під час святкування. Тобто, можемо бачити утвердження нової традиції для Московії.

А от щодо самого святкування, зокрема, використання феєрверків, то дослідники Гетьманщини вважають, що феєрверки до того часу вже були поширені на території України, і більш-менш світські традиції серед старшин були прийняті – вони прийшли до нас з Речі Посполитої – але з появою такої моди в Москві та Петербурзі укорінились ще міцніше.

Примітно, що у Гетьманщині святкування Нового року було неважливим, воно довго не приживалось, гублячись серед інших зимових свят, і це історики, серед іншого, пов'язують з недосконалим відліком часу. Адже годинник був якщо не дивиною, то предметом розкоші. За деякими даними, ціна за годинник становила 25 карбованців – за таку суму можна було купити будинок в Полтаві.

Але з початку до ХVІІІ століття, не без впливу "вказівок згори" серед старшин поступово поширюється й укорінюється правило починати низку свят саме з Нового року. І, що відображено у великій кількості архівних документів – щоденниках старшин, приватних та ділових листах – святкували душе пишно, влаштовували прийоми, на які з'їжджалися всі навколишні поміщики, їжу та алкогольні напої вживали в надзвичайно великій кількості, що іноді призводило до смертельних випадків. Як розповів Ігор Сердюк, за припущеннями деяких дослідників, гетьман Данило Апостол захворів та невдовзі помер саме після пишного святкування нового року і Різдва – спочатку йому 13 січня "відняло мову та рухи", а 17 січня він віддав Богу душу.

Як не збереглись до наших часів старовинні рецепти багатьох напоїв, так і змінились традиції святкових частувань. В основному, це пов'язано не стільки з новими технологіями приготування їжі, скільки з продуктами (зокрема, овочами), які були завезені на територію нашої країни лише в XVII-XVIII століттях – як, наприклад, огірки, картопля та томати.

А от традиція під час новорічних свят розпивати шампанське відома вже за козацької доби. Проте, далеко не кожна родина могла собі це дозволити. За архівними даними, 1730 року чотири пляшки шампанського коштували близько п'яти рублів – таку ж приблизно суму заробляв наймит в Полтаві за рік. Шампанське ж було одним із перших продуктів, які фальсифікувались: в пляшки звичайного вина додавали вапно. Результат іноді був занадто шумний, бо пляшки, бувало, вибухали не тільки на полицях шинків, але й в руках. В простих людей найчастіше в якості алкогольних напоїв використовували вино, горілку та горілчані напої – варенуху, медовуху, хреновуху тощо.

На початку ХХ століття в Росії більш пишно святкували саме Різдво, а не Новий рік. Навіть у хрестоматійній радянській дитячій книзі "Різдво в Сокольниках", яку обов'язково мала прочитати кожна радянська дитина, розповідали про Леніна, який прийшов вітати радянських дітей. Утім, із часом ця традиція піддалася викоріненню, і в 1929 році святкування Різдва й прикрашання ялинок були суворо заборонено. І лише 1935 року наказом на вищому державному рівні було оголошено святкування Нового року та рекомендовано встановити новорічні ялинки в дитячих освітніх закладах і будинках культури. Вихідним же день першого січня в Радянському Союзі був вперше оголошений 1948 року. Традиція влаштовувати загальнодержавні "головні ялинки" бере початок з першої Кремлівської Ялинки 1954 року.

Зараз вихідними днями в Україні є перший день нового року, 1 січня, а також Різдво Христове, яке традиційно відзначається 7 січня.

На закінчення виступу Ігор Сердюк привітав слухачів з прийдешніми святами та запросив на наступні засідання історичного товариства, які традиційно відбуваються в четвер раз на два тижні.

Лекція дуже змістовна, тим більше, від нашого викладача, який вже багато років досліджує історію Гетьманщини і дуже ґрунтовно до цього підходить. Дуже цікаво було почути про це в такому аспекті, в новорічному, бо я, насправді, ніколи не замислювалася над тим, чи був взагалі за часів Гетьманщини Новий рік

– поділилася враженнями студентка 5 курсу історичного факультету ПНПУ Аліна Новохатько.

Хоч я і не фахівець з історичних питань, але з великим задоволенням прослухав лекцію. Сьогодні вперше потрапив на захід історичного товариства, і шкодую, що не знав про них раніше, але відсьогодні планую відвідувати кожну лекцію

– розповів Максим Лутфулін, викладач математичної кафедри ПНПУ.