Богдан Касьян: "Путівка на Олімпіаду? Все залежить від мене!"

«Високої конкуренції у моєму виді не буде»

- Богдане, як так вийшло, що тато у тебе - футболіст (колишній гравець ворсклян Геннадій Касьян - прим. С.М.), а ти вибрав інший вид спорту?
- Мені було шість років, коли батьки відвели мене до футбольної секції. Але невдовзі я кинув тренування - були певні проблеми з колінами і лікарі сказали, що на футболі потрібно ставити хрест. Батьки у той час дружили з сім'єю, де син займався плаванням. Так я, за компанію, одного разу і прийшов у басейн. Було мені сім років. Поплив я приблизно через два тижні з початку занять. Потім серйозно захворів і півроку в басейн узагалі не ходив. Говорив батькам навіть, що плавати більше не хочу, мені там холодно, але мама через певний час мене все ж відвела до басейну ще раз - і я залишився.
- Коли ти зрозумів, що плавання може стати важливою справою твого життя?
- Я особливо над цим не замислювався. Це було моїм хобі. Потім, років у 14-15 у мене з'явилася мета - виконати норматив кандидата в майстри спорту. Так вийшло, що в 15 років я виконав норматив і кандидата, і навіть майстра спорту. Напевно, тоді і зрозумів, що плавання - саме той вид спорту, якому потрібно віддавати всі свої сили.
- Сьогодні ти рекордсмен України, на  чемпіонаті Європи в Шотландії не так давно тобі вдалося побити і рекорд країни, і встановити особистий рекод у плаванні на спині. Які нові цілі перед собою ставиш?
- Мені хотілося би встановити рекорд України на стометрівці. Поки всі мої шість рекордів встановлено на коронній дистанції - 50 метрів. А 100 метрів - це олімпійська дистанція, тому моя підготовка буде спрямована саме на цю дистанцію. Відбір на Олімпіаду - вже у березні.
- Хто твої основні конкуренти?
- В Україні високої конкуренції на дистанції 100 метрів на спині не буде, тому що у нас цей спосіб омолодився і я сьогодні - найстарший "спініст" в Україні, інші хлопці - на 4-5 років молодші. Якщо виконую ліцензію - їду на Олімпіаду, все залежить тільки від мене.
- На якому рівні пройшов чемпіонат Європи в Шотландії?
- На високому. Організація на таких турнірах завжди чітка, все розписано по хвилинах. Не так як в Україні, коли заплив може затриматися на 10-15 хвилин із незрозумілих причин. Ми чітко розраховуємо, коли треба закінчити розминку, доголитися, одягнути стартовий костюм. Якщо говорити в цілому, то я своїм результатом не надто задоволений, хочеться плисти швидше. Не встигли підготуватися, зробити певну спринтерську роботу. Задоволений же тим, що ми встановили рекорд України в естафеті - він тримався, якщо не помиляюся, понад десять років! Були дуже приємні відчуття від командної роботи.

«У Полтаві не помітили мої рекорди»

- Скільки років триває ваша співпраця з тренером Олександром Кречетовим?
- Уже майже 12 років. Я прийшов до нього десятирічним хлопчиком. Ми працювали шість років, а в 2014 році мій тренер пішов служити в АТО. Я ж отримав пропозицію від Ніни Кожух - тренера знаменитої Яни Клочкової, і тренувався рік під її началом. Але особливих результатів не було. Тільки після повернення Олександра Кречетова з війни, ми відновили нашу співпрацю, яке триває до сьогоднішнього дня.
- Які умови створені в Полтаві для класних плавців?
- Якщо в двох словах - то умов немає. У нас є на сьогодні один міський басейн - "Дельфін". Але продуктивно взимку в ньому не можливо тренуватися - він відкритий. Якщо мінусова температура - може "протягти", тому високе навантаження при холодній погоді на вулиці давати ризиковано. Викручуємося, як можемо - зараз тренуємося в басейні юракадемії, раніше плавали в "Спартаку". Було б дуже добре, щоби басейн в Авіамістечку добудували в доступному для огляду майбутньому. Хочеться ще там поплавати. Було щодо нього багато обіцянок, але віз і нині там. А тим часом в Україні до сих пір немає централізованої бази для підготовки збірної України. Полтава цілком могла би стати таким центром плавання в нашій країні.
- Ти - рекордсмен країни, наша олімпійська надія. Хтось із можновладців тобі подзвонив, щоб привітати з успіхом, вручив подарунки від міста, від області? Можливо, матеріально заохотили?
- Ні, ніхто. Полтава жоден мій рекорд не заохотила. Навіть не помітила, здається.
- Як думаєш, чому?
- Не знаю. Я вважаю, що таке ставлення - неповага до нас, спортсменів, які представляють Полтаву і Полтавщину на чемпіонатах України, Європи та світу серед дорослих. Немає ніяких заохочень, поки ніхто про них навіть не заїкається.

- Як розписана підготовка до Токіо?
- В принципі, розписувати підготовчий цикл у наших умовах безглуздо. У нас сьогодні немає абсолютно ніякої впевненості в тому, що нам виділять гроші на якісну підготовку до Ігор. Поки нам якісно допомагає лише полтавська ШВСМ - виділяє кошти на поїздки на змагання, на екіпіровку. У лютому хочеться виїхати позмагатися за кордон, щоб у хорошій формі підійти до відбору на Олімпіаду, який відбудеться в березні в Харкові. Шукаємо щось не дуже витратне, недалеко від України.
- У комерційних турнірах стартувати пробував?
- У 2018 році плавав на такому турнірі в Люксембурзі. Комерційні турніри в плаванні тільки набирають обертів, гроші потихеньку приходять в плавання, але для того, щоб їздити на такі турніри, теж необхідно вкладати гроші у підготовку спортсмена.

«Люблю футбол і теніс»

- Хто на сьогоднішній день лідери, фаворити на олімпійській дистанції 100 метрів і наскільки реально наблизитися до їх результатів?
- Лідер - американець Раян Мерфі, триразовий олімпійський чемпіон 2016 року. До фаворитів я також відніс би двох росіян - Колесникова та Орлова. Потрібно бути реалістом - я поки не готовий пливти на такому рівні, як вони. Ми готуємося у різних умовах.
- Як виглядає твій тренувальний день?
 - Вранці - півторагодинне тренування в басейні. Ввечері - або силове тренування в залі, із залізом, або в басейні, на воді. Зараз такий період, коли потрібно зробити якомога більший обсяг роботи. Після ранкового тренування потрібно поспати, відновитися до вечірнього тренування. Так що вільного часу залишається обмаль. Так проходять будні.
- Ти на змаганнях презентуєш армійський клуб.
- Там, у ЦСКА, я проходжу службу в рядах ЗСУ, виступаю за них на змаганнях. Так, у Китаї, в жовтні минулого року, я захищав честь клубу і країни на всесвітніх військових іграх. На 50-метрівці на спині посів 4 місце - зовсім трохи не вистачило до медалі.
- Тобі в свої 22 роки вдалося побувати в різних містах і країнах. Яка з них запам'яталася особливо?
- Мені дуже сподобалася Італія. У Неаполі, під час церемонії відкриття Універсіади, запам'ятався стадіон "Сан Паоло", на якому свої домашні матчі проводить популярний футбольний клуб "Наполі". Він хоч і старенький, але дуже атмосферний. Ми жили в Італії на круїзних лайнерах, із палуби відкривався вражаючий вид на вулкан Везувій, також їздили на шикарну екскурсію в Помпеї. Це запам'яталося. Серед інших міст мені дуже сподобався Будапешт, там я був на змаганнях в 2017 році.
- А Китай?
- Подвійні відчуття. З одного боку - все красиво, в яскравих ліхтарях, люди добрі. З іншого - специфічна місцева їжа, запахи, відчуття.
- Крім плавання, якими видами спорту захоплюєшся?
- Я люблю грати в футбол, коли це не заважає підготовці до змагань, звичайно. Влітку також можу взяти в руки ракетку - великий теніс мені теж дуже подобається. Раніше уважно стежив за успіхами наших провідних тенісистів, але зараз часу на це не вистачає. Треба професійно займатися своєю справою!