Цього дня, ґрунтуючись на поведінці бабака, складають прогноз на весну, повідомляє Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Так, якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні й спокійно залишає нору – зима рано закінчиться і скоро настане весна. А якщо пухнастий метеоролог лякається своєї тіні й залазить у нору – зима триватиме ще 6 тижнів.
Свято стало популярним у низці країн і, зокрема, в Україні. Проте у нашій країні здавна бабака згадували пізніше, на свято святої Явдохи (14 березня). У цей день прокидався бабак, свистів тричі, перевертався на інший бік і спав аж до Благовіщення (7 квітня). Давні українці виходили в поля, щоб почути його свист.
Байбаки живуть у норах, які викопали під землею. Усю зиму вони проводять уві сні, а навесні вилазять назовні. Харчуються, переважно, степовою рослинністю: травою, насінням, ягодами, лишайниками, мохом, корінням і квітами. Більшість байбаків дуже соціальні. Залежно від виду, довжина голови й тіла становить від 30 до 60 сантиметрів, довжина хвоста — від 10 до 25 см, вага становить від 3 до 7 кілограмів.
За результатами обліку диких тварин, проведеного у 2020 році, на Полтавщині нараховувалося 1597 особин.
Байбаки поширені у межах колишнього Диканського району, також виявлені на території Більського городища і зафіксовані у колишньому Хорольському районі.
Додамо, що 2 лютого на біостанції Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в селищі Гайдари розбудили зі сплячки бабака-віщуна Тимка III.
Про це повідомляє “Суспільне.Харків“.
Віщун не побачив своєї тіні.
“Каже, весна вже наступає… Весна у нас буде ранньою, але це не значить, що за тиждень-два, треба трохи почекати, через шість тижнів буде тепло”, – сказала наглядачка бабака Надія Токарська, яка дістала Тимка з його будиночка.
Співорганізаторка Дня Бабака Людмила Доля зауважила: “Прогнози наших бабаків точні, проте погода інколи підводить”.