Кременчуцькі вагонобудівники скаржаться на величезний борг Укрзалізниці за поставлену продукцію

Приходько акцентував увагу на завданнях 2023 року, виконувати які заважає величезний борг Укрзалізниці за поставлену продукцію. 

Які завдання ми ставили собі на 2022 рік і наскільки вдалося їх виконати

На 1 січня 2022 року Крюківський вагонобудівний завод мав замовлення на поставку як вантажних вагонів, так і транспорту соціального призначення, зокрема дизель-поїздів.

Також тривала реалізація Державного замовлення на виготовлення 100 пасажирських вагонів локомотивної тяги. Ми мали плани і непогані перспективи щодо створення нової продукції, зокрема й для європейського ринку.

Але у життя нашого колективу та всієї країни в цілому увірвалася війна. Тож від 24 лютого 2022 року завдання колективу КВБЗ стали такими:

-брати активну участь в обороні країни і зробити якнайбільше для перемоги;

-забезпечити економіку України максимальною кількістю нашої продукції, яка була дуже затребуваною для порятунку людей;

-зберегти індустрію України, кваліфіковані кадри, щоб вони сьогодні та в подальшому могли працювати на відродження держави.

Насамперед, ми ставили завдання вчасно виконати рішення Президента України Володимира Зеленського від 5-6 березня 2020 року, коли він, перебуваючи в Полтаві та Кременчуці, поклав початок договору на поставку 100 пасажирських вагонів за бюджетні кошти та ухвалив поставку дизель-поїздів у повному обсязі відповідно до контракту УЗ та КВБЗ на виготовлення 6 одиниць.

Незважаючи ні на що, ми ці завдання виконали.

Як це нам вдалося в умовах воєнного стану

У 2022 році ми виготовили і передали Укрзалізниці 65 пасажирських вагонів. Це у три рази більше, ніж у 2021-му - 20 одиниць. Отже всього Укрзалізниця отримала 85 пасажирських вагонів зі 100. А також два дизель-поїзди ДПКр-3 – п’ятий та шостий.

На ходу шукали постачальників через те, що деякі з постійних опинилися на окупованій території, змінювали логістику, під обстрілами вивозили з Харкова, Миколаєва та інших міст комплектуючі.

Організовували виробничий процес у перервах між повітряними тривогами. Так живе сьогодні вся країна.

Ми знали, що маємо виконувати свої зобов’язання, бо наші вагони та дизель-поїзди Укрзалізниця, щойно отримавши, ставила на евакуаційні рейси. Тож завдяки ним вивозили жінок та дітей, рятували людей.

Проблеми з платежами

Ця проблема наростала протягом року. Коли 4 травня 2022 року голова правління УЗ Олександр Камишин приїздив на КВБЗ, 2 дизель-поїзди вже були готові. Але вони виїхали із заводу лише у листопаді-грудні.

Тобто, ми могли їх віддати залізниці усередині другого кварталу, а забрала їх УЗ лише через півроку – усередині четвертого, коли спромоглася заплатити аванс.

І це при підвищеному попиті на цю техніку! Дизель-поїзди були і залишаються дуже затребуваними для пасажирських перевезень.

То чому ж очільники Укрзалізниці дозволяли собі вирішувати питання їх закупки цілих півроку? Розраховували, що віддамо їх просто так, без оплати?

Ми вже готові були це зробити. Але ж розуміли: якщо УЗ не платить за пасажирські вагони бюджетні гроші (на той час борг УЗ за вагони вже дорівнював 500 млн грн.), то за дизель-поїзди ми взагалі ніколи не отримаємо кошти.

Ціле літо дизель-поїзди зберігалися на заводі, що було дуже ризиковано. Ми регулярно писали про це листи в усі інстанції, говорили про це під час зустрічі з керівниками УЗ на виставці ІнноТранс-2022 у Берліні, просили забрати поїзди на відповідальне зберігання, збиралися вже писати в РНБО та Президенту України.

Півроку витрачено на те, щоб домовитися за авансовий платіж від УЗ. Ось така правда життя.

Далі, як кажуть, більше: у першій декаді вересня очільники УЗ призупинили приймання готових вагонів. Причину пояснили у листі: "З метою недопущення накопичення боргів УЗ перед КВБЗ за виконання Державного замовлення"!? На той час борг уже складав 900 млн грн.

Держава замовила вагони для УЗ, запланувала на це кошти, а залізниця з кінця 2021 року по листопад 2022 року не спромоглася оформити платіжні доручення і передати їх в Державну казначейську службу.

І тільки у листопаді-грудні 2022-го туди лягли 13 платіжок, 30 грудня оплачена лише одна на 82 млн грн. Решту повернули УЗ у зв’язку із закінченням фінансового року.

АТ "Укрзалізниця" не розрахувалася з ПАТ "КВБЗ" за 66 пасажирських вагонів із 85 виготовлених і поставлених. Не погашено борг за частину поставок ще 2021 року і повністю за весь 2022-ий. Нині Укрзалізниця винна нам понад 1,4 млрд грн!

Чому ми продовжували протягом року передавати УЗ готові вагони

Я іноді запитую себе: чи могли б ми вдіяти по-іншому? Ні! По-іншому ми вчинити не могли. Вагони та дизель-поїзди були потрібні для вивезення людей, в них навіть перевозили гуманітарні вантажі.

Ми зробили все, що могли. Проте натомість отримали борги та зупинку виробництва через брак обігових коштів, а також борги перед нашими партнерами - постачальниками комплектуючих.

Ми отримали велику проблему, розв’язати яку поки що не можемо, хоч стукаємо в усі двері, включаючи Кабінет Міністрів та Президента України.

Який вихід зі становища

Вихід може бути тільки один: з метою недопущення подальшого простою ПАТ "КВБЗ" та підприємств-суміжників в умовах воєнного стану та для успішного закінчення реалізації Державного замовлення на виготовлення 100 пасажирських вагонів, необхідно не пізніше січня 2023 року прийняти на державному рівні дієві рішення.

Тільки так можна забезпечити реальне погашення в січні-лютому поточного року боргів АТ "Укрзалізниця" за поставлені в 2021-2022 роках вагони. Нам конче потрібен зрозумілий механізм розрахунків в 2023 році за 15 вагонів, які плануємо виготовити та поставити у першому кварталі.

Які перспективи

Говорити про перспективу сьогодні непросто. І навіть не тому, що триває війна. А тому, що в АТ "Укрзалізниця" немає технічної політики. Невідомо, що наше головне залізничне відомство планує купити сьогодні, завтра, післязавтра. Уже принаймні три роки не працює науково-технічна рада. Жодного разу не збиралися з питань технічного розвитку і не приймали жодних рішень.

Ще 14 серпня 2021 року, під час візиту тоді Міністра інфраструктури, а нині Віце-прем’єр-міністра Олександра Кубракова на КВБЗ, він доручив голові правління УЗ Олександру Камишину та керівнику пасажирського відомства Олександру Перцовському провести науково-технічну раду, щоб визначити потребу залізниці у різних видах нової техніки: якими мають бути поїзди та вагони - одно - чи двоповерховими, на яку кількість пасажирів, якої експлуатаційної швидкості тощо.

До сьогодні доручення Олександра Кубракова не виконано. Хоча ми принаймні раз у квартал надсилаємо УЗ свої пропозиції. Тож нам важко визначити, що проєктувати, яка техніка буде затребуваною.

Але ж уже сьогодні потрібно думати про відбудову, про те, як забезпечити людям, які настраждалися від війни, гідний сервіс у пасажирських перевезеннях. А також як збільшити обсяги вантажних перевезень задля відродження економіки України. Колектив КВБЗ готовий до виконання нових завдань, але у співпраці з УЗ, а не в конфронтації.