15:45 27.01 56
Прожили кілька десятиліть без жодного папірця, який би підтверджував їх існування для держави. Ні школи, ні візитів до лікаря, ні права на роботу. Для 35-річної Марії та її 21-річного брата Руслана це - реальність.
Марія та Руслан виросли в надзвичайно великій родині — їх було 16 братів та сестер. Життя сім’ї було складним
Відсутність освіти: Через брак документів діти ніколи не відвідували школу.
Родинна трагедія: Мати сімейства важко працювала і померла в молодому віці, так і не встигнувши оформити документи навіть на себе.
Переїзд: Довгий час вони жили в Дніпрі, а після смерті матері перебралися на Полтавщину, де й вирішили нарешті «вийти з тіні».
Шлях до отримання документів був схожий на справжній детектив. Оскільки базових паперів не існувало в природі, міграційникам разом із волонтерами БО «Право на захист» довелося:
Доводити факт народження через суд, щоб отримати перші в житті свідоцтва.
Проводити ідентифікацію через свідків, розсилаючи десятки запитів у різні інстанції.
Пройти процедуру визнання особами без громадянства — складний процес для тих, хто буквально випав із правового поля країни.
Наразі Марія та Руслан уже тримають у руках посвідки на тимчасове проживання в Україні. Це не просто картки, а їхній вхідний квиток у нормальне життя, що дає право на:
Медичну допомогу.
Освіту та офіційне навчання.
Легальну роботу та соціальний захист.
Міграційна служба закликає всіх, хто опинився у схожій ситуації, не боятися і звертатися по допомогу. Право на «ім’я» має кожен.