На Полтавщині зареєстрували вісім нових випадків гарячки Західного Нілу

Лабораторне підтвердження діагнозів відбувалась на базі вірусологічної референт-лабораторії Центру Громадського здоров’я МОЗ України.

Результати надійшли нещодавно, тому уточнення діагнозів відбулося у жовтні, повідомив Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України.

Про існування вірусу Західного Нілу у природному середовищі України і області відомо давно. Офіційна реєстрація хвороби у людей запроваджена з 2006 року.

В Полтавській області Гарячка Західного Нілу реєструється щорічно вже 9 років.

Дослідження виконує вірусологічна лабораторія ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». З того часу виявлено більше 40 хворих на гарячку Західного Нілу.

Майже така кількість ймовірних випадків офіційно не підлягала реєстрації за критеріями визначення діагнозу. Переважно це хворі, які з різних причин не отримали підтвердження діагнозу. Але сам результат позитивного обстеження вже є свідченням того, що людина зустрічалась зі збудником.

Ще одним доказом циркуляції вірусу Західного Нілу у природному середовищі Полтавської області є позитивні результати обстежень на гарячку Західного Нілу визначені епідеміологічними дослідженнями здорового населення у 2019 році.

Географія визначення нових природних осередків циркуляції вірусу Західного Нілу щороку поширюється; існування цього ризику для здоров’я людей стало безперечним фактом і вже не викликає сумнівів.

Погіршення ситуації з трансмісивних захворювань (збудники яких передаються комахами) є прогнозованим експертами Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я для усього світу. Спалахи давно вийшли за межі Африканського континенту.

Останні 2 роки все частіше вони реєструються в Європі, у т.ч. у сусідніх країнах, де вагома частина випадків була смертельними.

В Україні зареєстрований лише й такий випадок 2009 році. Перебіг хвороби пов’язаний з властивостями вірусу та станом імунної системи людини.

Найчастіше зустрічаються легкі форми хвороби, на які люди можуть не звертати ваги. Характерними ознаками більш тяжких випадків є тривале підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, а також симптоми ураження шкіри, м’язів та внутрішніх органів. Самолікування не дає успіху.

Але птахи можуть занести нового збудника, такого, що найбільш вражає центральну нервову систему, тоді можуть бути складні та трагічні випадки.

Профілактика гарячки Західного Нілу полягає в індивідуальному захисті та у заходах комплексної дії, спрямованої на боротьбу з переносниками та впливом на фактори, що сприяють передачі вірусу.

Що таке гарячка Західного Нілу і як вона передається

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва - «качина лихоманка».

На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор'я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, зафіксовані випадки в Росії та Україні.

Інфікована людина не заразна. На сьогоднішній день немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров'я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю.

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало.

Переносники захворювання — численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.

Симптоми гарячки Західного Нілу

У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвивається грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).

Профілактика гарячки Західного Нілу

Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт тощо).

Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.

Історія

Сам вірус був відкритий в 1939 році. Найсерйозніший спалах цієї хвороби в Європі стався в 1996-1997 роках у Румунії, коли захворіли близько 5 тис людей. У 1999 році цей вірус був завезений в Нью-Йорк і поширився на континентальну територію. В 2018 році спостерігається в багатьох країнах Європи, найсильніше постраждали такі країни, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина і Румунія.