Найпоширеніші помилки мовлення

Помилки роблять мову незрозумілою, некрасивою та неточною. Це може бути неправильне використання омонімів, синонімів і антонімів, недоречне застосування жаргонізмів і діалектизмів, плеоназм і тавтологія. Щоб зробити мову чистою та мелодійною, потрібно знати найпоширеніші помилки й намагатися їх не допускати.

ТОП-17 помилок мовлення

• Неправильне вживання слів за значенням. Наприклад: «Українська гімнастка чесно виграла свій трофей». У цьому реченні доречно вживати слово «приз», адже саме його спортсмени завойовують в змаганні.
• Непоєднуваність. Наприклад: «Менш впевнені в собі люди не нахабні – їм не потрібно нічого доводити нікому, вони не намагаються утвердитися за рахунок інших». Замість слова «менш» треба вживати «більш», адже перший варіант лексично невиправданий.
• Неправильна вимова деяких звуків. Наприклад: «Вона приготувала на сніданок яєчню». Вимовляти слово «яєчню» треба як «яєшню». Щоби правильно вимовляти звуки, необхідно вивчити правила орфоепії.
• Невміння використовувати окремі морфеми в слові. Наприклад, помилка, яка пов'язана з префіксом: «Марія обирала мені сувенір у магазині». Тут доречно використати слово «вибирала». Обирати можна лише депутатів, громадську посаду, дружину або чоловіка.
• Тавтологія. Наприклад: «гарячий окріп», «безкоштовний подарунок», «негативний недолік». Тут і так зрозуміло, що окріп не може бути холодним, подарунок платним, а недолік позитивним.
• Використання плеоназмів. Наприклад: «Дмитро отримав корисні звички». У цьому реченні може бути виключене слово «корисні», тому що навичка передбачає корисні вміння людини.
• Слова-паразити. Наприклад: «скажімо», «ну», «не питання», «коротше», «прикинь», «типу».
• Вживання вказівного займенника «це» перед словами «котрий», «коли», «де». Наприклад: «Сміливий – це який нічого не боїться». Правильний варіант: «Сміливий – це той, хто нічого не боїться».
• Використання вульгаризмів. Лайливі слова вживають для створення яскравих образів. Наприклад: «шкура», «падлюка», «брехло».
• Просторіччя. Вживаються переважно для того, щоб викликати у слухачів сміх, додати гумористичний ефект. Наприклад: «гепнути» – «вдарити», «морда» – «обличчя», «ляпати» – «говорити».
• Використання слів жаргонної лексики. Наприклад: «предки» – «батьки», «бабло» – «гроші», «круто» – «чудово».
• Використання архаїзмів (застарілих слів). Наприклад: «уста» – «губи», «злато» – «золото», «толмач» – «перекладач».
• Використання канцеляризмів. Найчастіше вживаються у документах, ділових паперах. Наприклад: «в якості», «у справі», «з метою», «набути розвитку». Канцелярит робить текст менш читабельним, у ньому немає родзинки.
• Діалектизми. Доречно використовувати лише на тій території, де їх розуміють. Наприклад: «файно» – «гарно», «сарана» – «нещасний». Ці діалектизми поширені в Західній Україні.
• Вживання дієслова-зв'язки «буде» в контексті теперішнього часу. Наприклад: «Іван Франко буде видатним письменником, драматургом та вченим». Правильно вживати не «буде», а «є».
• Використання слова «самий». Ця конструкція не характерна для української мови, тому треба використовувати префікс най. Наприклад: «самий розумний» – «найрозумніший», «самий гарний» – «найгарніший».
• Використання конструкції «на протязі». Для позначення тривалості процесу треба вживати слово «протягом». Наприклад: «на протязі усього відпочинку» – «протягом усього відпочинку».

Висновок

Грамотна мова – своєрідний лакмусовий папірець, що допомагає скласти уявлення про співрозмовника, його освіченість, приналежність до того чи іншого кола спілкування. Якщо ви помітили, що припускаєтеся помилок під час бесіди, вам необхідно підтягнути знання української мови. Для цього треба знайти досвідченого репетитора на сайті. Викладач допоможе вдосконалити рівень розмовних навичок, пояснить правила граматики, орфографії та пунктуації таким чином, щоб ви могли з легкістю їх використовувати.

Не треба боятися звертатися до репетитора. адже багато політиків, телеведучих, акторів та шоуменів беруть приватні уроки розмовної, живої мови. Ораторська майстерність є дуже важливою складовою їх професії. Наприклад, сценічною промовою з відомою журналісткою і телеведучою Катериною Осадчою займалася народна артистка України Лідія Вовкун.