Навести лад з тарифоутворенням: як місцева влада виконує вимогу Уряду?

Тобто, вартість однієї гігакалорії тепла обчислюється комунальними та комерційними постачальниками тепла та гарячої води на основі розрахунків, зроблених органами місцевого самоврядування. То від чого залежить ціна на тепло у наших оселях? І чи можна сподіватися на послаблення тарифного тиску?

Ціна
Ціна на тепло залежить не лише від вартості газу, а, швидше, від вартості виробництва, чіткого обліку споживання та енергозбереження. Сюди ж входить ремонт обладнання та мереж, зарплати персоналу, витрати на інвестиційні програми, втрати, поточні видатки та ін. При модернізованих котельнях (а відтак відсутності втрат) вартість тепла нижча. За все це відповідальна влада на місцях, оскільки їй належить 98% теплопостачальних підприємств та мережі.

"При однаковій ціні на газ маємо різницю 30-40% на вартість тепла. Я розумію, що різниця може бути. Але через те, що технології виробництва різні. І тут виникає питання: а що зробили місцеві керівники, адже більшість ТКЕ належить муніципалітетам?", – це питання головам ОДА та міським головам поставив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

І питання цілком резонне. Адже нині ціна на тепло в Україні становить від 1293,53 грн у Кам'янці-Подільському (завдяки проведеній мером модернізації) до 2310, 41 грн у Смілі.

У Полтаві за 1 ГКал тепла ми сплачуємо майже 1600 гривень, а мали би менше ніж 1400 – саме такою має бути ціна за розрахунками Уряду.

"Сьогодні з 1644 підприємств теплокомуненерго, а це 98%, тільки 26 – ліцензіати НКРЕКП, всі інші підпорядковані органам місцевого самоврядування. Тож формування тарифної політики на послуги з теплопостачання належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Тому я ще раз хочу наголосити, що органи місцевого самоврядування несуть повну відповідальність за кожну цифру в затверджених ними тарифах, які мають бути 100% справедливими", – наголосив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Едуард Кругляк.

Гроші
Для підготовки до опалювального сезону 2018-2019 Уряд виділив на місця 12,5 млрд грн. За ці гроші муніципалітети мали ремонтувати тепломережі, відновлювати системи водопостачання, встановлювати енергоефективне обладнання. Чи впоралися? З 12,5 млрд грн на це було витрачено лише 3 млрд.. Тим часом в Україні – 20 тисяч км тепломереж, із них 7 тисяч – в аварійному стані. Здавалось би, отримали гроші – використовуйте, але торік органи місцевого самоврядування відремонтували лише 240 км тепломереж…

Саме тому Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час селекторної наради, присвяченої питанням тарифоутворення на тепло та гарячу воду для населення, закликав міських голів подати чіткий план модернізації й розвитку ЖКГ на 2019-2020 роки, а також наголосив, що більшість коштів, виділених Урядом, мають бути проінвестовані саме в оптимізацію виробництва тепла та його поширення, адже від цього залежить вартість тепла і гарячої води для українців.

"У кожного міста має бути чітка стратегія, як мінімізувати споживання дорогого газу для виробництва тепла. Втрати на виробництві та транспортуванні – 15%. З кожного тарифу – 15%. Люди платять за це. Невже вони мають платити за діряві труби, за неутеплені підвали, відсутність засобів обліку?" – наголосив Володимир Гройсман, звертаючись до представників влади на місцях.

І нагадав, що облгази подали на державу в суд, через що в країну повернулися завищені, нічим не обґрунтовані норми газу. Уряд унеможливив неправомірні нарахування постачальників газу для домогосподарств без лічильників і затвердив нові норми – 3,28 кубів газу на місяць на одного мешканця. Тому за завищеними нормами (9,8 кубів газу), які виставляють облгази, платити не потрібно.

До слова, Уряд зобов’язав НАК "Нафтогаз України" та теплопостачальників безкоштовно встановити громадянам близько трьох із половиною мільйонів лічильників, що допоможе ліквідувати корупцію в газовій сфері та зменшить кінцеве навантаження на вартість природного газу для побутових споживачів. Окрім того, ініційовано ретельні перевірки організацій, що постачають енергоресурси, з відповідними штрафами, аби захистити споживачів від необґрунтованих платіжних вимог.