ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

15:30 19.05


Полтавці вшанували жертв політичних репресій

Традиційно жалобні заходи пройшли на місці перепоховання останків жертв політичних репресій у селі Триби під Полтавою. У них взяли участь представники влади міста та області, народні депутати та прості полтавці.

Великий терор 1937-38 років забрав життя тисяч полтавців та мешканців інших регіонів України.

До Другої світової війни тут знаходився будинок, а місцевість була огороджена колючим дротом. Навіть місцеві мешканці не знали що тут відбувається, бо розстріли та поховання тих нещасних відбувалися вночі. Однак люди бачили як у день рили якісь траншеї, а вночі заїжджав транспорт. Довгі роки про вбивства нічого не було відомо, доки у 1968 році місцева вдала не спробувала відродити роботу кар’єру, і робітники не знайшли людські рештки

– розповів заступник директор Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

 

У 1937 році на Полтавщині було ліквідовано майже всю верхівку партійного та профспілкового апаратів. Загалом протягом 1937—1938 років на Полтавщині було репресовано понад 10 тисяч громадян.

У той же час, починаючи з 1929 року, на Полтавщині було репресовано більше 400 тисяч жителів.

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до роковин Великого терору.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакета реформ.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення» або ж депортований за національною ознакою.

вшанування, жертви політичних репресій

За темою:

  • У Полтаві встановили другу дошку на честь Петлюри
  • У Полтаві відкрили пам'ятну дошку Панасу Мирному
  • У Полтаві відбудеться документальна виставка про злочини нацизму
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.