ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

18:34 07.01


Різдвяні звичаї на Полтавщині

На Полтавщині традиції відзначення різдвяних свят мали свої особливості: у словах колядок, в оформленні вертепів, в перевазі тим чи іншим стравам на святковому столі.

Різдво та Великдень - народження і воскресіння Ісуса Христа - два найбільших християнських свята року. Але обидва вони пов’язані також із язичницькими віруваннями, які церква так і не змогла викорінити із народних звичаїв і тому пристосувала під свої потреби.

Святковий стіл

Основним елементом Святвечора є стіл, на якому мусить бути 12 пісних страв, по числу апостолів, які супроводжували Ісуса Христа. З точки зору релігії - це останній день Пилипівського посту, вже наступного дня можна вживати продукти тваринного походження.

До вечері, яка починалася із появою першої зірки на небі, з самого ранку не можна було нічого їсти. Основною стравою Святвечора стала кутя, яку на Полтавщині готували із вареною пшеницею, з обов’язковим додаванням меду, тертим маком, горіхами і узваром. Уже наступного дня люди могли їчти страви на основі м’яса, сала, молочних продуктів та яєць.

Узвар із засушених яблук, груш та вишень - традиційний напій для Полтавщини. Борщ на території нашої області готувався чотирьох основних видів: традиційний червоний (на буряках і з свининою), зелений (на щавлю), холодний або пісний (із додаванням квасолі або, як варіант, грибів та чорносливу) і борщ із галушками. Останній був винаходом полтавських господинь. Як і галушки, що подавалися, як окрема страва, - із різноманітними начинками. Ще одна суто полтавська страва - січеники, тобто котлетки із додаванням сала та спецій. У Святвечір січеники готували з гороху.

Ну і куди ж подітися без вареників - саме з Полтавщини пішов їхній солодкий різновид, з начинкою із фруктів та ягід.

До речі, дуже цікаво вивчати страви полтавської кухні, читаючи твори наших земляків Івана Котляревського та Миколи Гоголя, де вони описували побут земляків.

Колядки

Колядки загалом були подібні по всій Україні, за виключенням Волині. Там колядками вважали віршовані балади із певним сюжетом, тоді як для інших регіонів ними були віршовані побажання всього найкращого господарям. Колядували в основному діти, а також дівчата з хлопцями. Звичайно, найкраще описав цей процес Микола Гоголь у "Вечорах на хуторі поблизу Диканьки".

Що стосується Полтавщини, то вона має деякі самобутні колядки, які нині, на жаль, залишилися тільки у книжках. Це, наприклад, "Діва Марія по двору ходила", "Дівко Галочка, чом гулять не йдеш?", "Младенець-первенець", "В пана Олексія та й на його дворі" та інші. Сьогодні ж пересічний полтавець у кращому випадку згадає тільки "Ой радуйся, земле".

Вертепи

Самобутні лялькові театри, які були тільки в Україні - вертепи. Вони являли собою ящики, відкриті з одного боку. "Сцена" в них складалася із двох поверхів, що символізували собою "небо" і "землю". Ляльки, виготовлені із дерева та тканин, насаджували на металеві чи дерев’яні палички. Одна із різдвяних постановок - верхня - залишалася незмінною: це були фігурки Діви Марії, маленького Ісуса та інших дійових осіб різдвяної легенди. Внизу розігрувалися різні історії. Найперше - про народження Ісуса Христа та смерть Ірода, який не зміг згубити Сина Божого. Інші постановки були, по суті, сатиричними п’єсами на злобу дня. У них могли висміюватися п’яниці, нечесні представники влади, зрадливі чоловіки, навіть ляхи, жиди та цигани, щодо яких українці мали певні стереотипи.

Вертепні "ящики" розважали українців, починаючи з XVII століття. З часом постановки і на релігійну, і на побутову тематику стали виконувати люди, перевдягнуті у відповідні костюми. Тобто із лялькового театру на території нашої країни народився театр у його традиційному розумінні.

На нинішній Полтавщині вертепи були популярні, як і в інших регіонах. І так само зазнали винищення у часи Російської імперії та СРСР. Наприклад, саме по собі слово "вертеп" у сучасному розумінні - "гніздо розпусти, криміналу", а не стародавня назва печери, у якій розміщався хлів.

У Полтаві поступово відроджуються вертепні традиції. Так, біля лялькового театру під час новорічних свят встановляється стаціонарний вертеп із традиційним різдвяним сюжетом. А, приміром, завтра, 8 січня, в обласному центрі відбудеться святкова феєрія - вертепна хода, яка почнеться об 11:00 біля Свято-Успенського собору.

Анна СОЛТОВСЬКА

колядка, вертеп, Різдво, кутя, Святвечір

Топ-5 за тиждень :