21:50 13.04

Сіамська зірка: як полтавський композитор написав гімн країни

Варіант гімну, написаний полтавським композитором Петром Щуровським, був затверджений королем Сіаму, а його творця нагородили у тогочасному Таїланді пам'ятним подарунком і зробили знаменитістю.

Вчитель музики, друг Чайковського

Полтавський інститут шляхетних дівчат — закритий навчальний заклад, який діяв у Полтаві сто років, аж до революції (1818—1917). Варто сказати, що у Полтаві він був віідкритий перший серед губернських міст країни і шостим взагалі у Російської імперії. Інститут шляхетних дівчат був єдиним у Полтавській губернії середнім навчальним закладом для збіднілих дворянських дочок. Він давав освіту, естетичне і етичне виховання та право на посаду виховательок дворянських і духовних дітей. До інституту приймали дівчат дворянського походження, пізніше із духовенства і купців віком від 6 до 18 років.

Повний курс навчання тривав сім років. Плата за навчання становила 150—400 тогочасних карбованців на рік. У 1870-х роках музику в інституті викладав тезка, учень і близький друг геніального Петра Ілліча Чайковського — Петро Щуровський. Цю людину забули сучасники — а дарма...

Петро Андрійович Щуровський (1850—1908) — піаніст, диригент і композитор, родом із Полтавщини. Музичну освіту він здобув у Московській консерваторії. Був капельмейстером Імператорської московської опери (1878–1882), згодом працював в Україні та провінційних містах Росії. Щуровський відомий як організатор музичної освіти у Полтаві, зокрема, він підготував українського композитора Гордія Гладкого.

Петро Щуровський - автор опер "Богдан Хмельницький" (1883) та "Коваль Вакула" (яку не встиг завершити), двох оркестрових сюїт, п'єс для фортепіано та автор унікальної на той час збірки гімнів усіх держав світу.

Слова тайські, музика наша

Втім, головний успіх композитора, його слава та визнання знаходилися в Азії. На рубежі 19 і 20 століть Король Сіаму Рама V прийняв рішення про створення тайського національного гімну. Був оголошений конкурс, в якому взяли участь багато композиторів з усього світу, в тому числі і полтавець Щуровський. Петро Андрійович на той час мав значний досвід - він тривалий працював диригентом в Московській опері (нині це Великий театр). Щуровський відгукнувся на цей конкурс, написав свій варіант і відправив послу Сіаму в Парижі, який переслав ноти в Бангкок.

Варіант гімну, написаний нашим композитором, був затверджений сіамським королем, а його творця нагородили пам'ятним подарунком. Три десятки років - до 1932-го - гімн королівської сім'ї Таїланду "Сансьон Пра барамі", написаний на музику Петра Андрійовича, був офіційним гімном країни!

Оновив гімн Пхра Чендурийанг, який був тайським композитором, диригентом, аранжувальником і відомим колекціонером. Він був сином німецько-американського іммігранта і тайської матері, ніколи не залишав Таїланд і позиціонував себе як "стовідсотковий таєць". Після зміни назви країни на сучасну у 1939 році, були оновлені і слова державного гімну цієї далекої країни.

Станіслав МАЙЗУС

історія, культура, музика, Таїланд, гімн, Петро Щуровський