Суд виправдав ексзаступника голови департаменту екології Полтавської ОДА

Про це інформує 368.media із посиланням на вирок Октябрського райсуду Полтави.

У травні 2019 року ТОВ "Юкрейніан Сенд Компані" розпочало процедуру отримання спецдозволу щодо розробки центральної ділянки Новоселівського родовища піску. 

Представник компанії звернувся за консультацією до начальника відділу оцінки впливу на довкілля та стратегічно екологічної оцінки департаменту екології. Але чиновник запропонував звернутися до директора департаменту, пояснивши, що без його вказівки не зможе підготувати позитивний висновок щодо оцінки впливу на довкілля. Під час зустрічі начальник Департаменту начебто запропонував передати йому особисто 50 тисяч гривень неправомірної вигоди.

У березні 2020 року чиновника звільнили з посади. Попри це він продовжив спілкуватися з представником ТОВ "Юкрейніан Сенд Компані" і 11 квітня нібито отримав 50 тисяч гривень. Далі екс-чиновник нібито вимагає ще 50 тисяч, погрожуючи, що інакше вплине на те, щоб компанія не отримала позитивного висновку. Після цього, 5 травня, представник приватної компанії написав заяву про злочин. 28 травня 2020 року після передачі 50 тисяч гривень Брикульського затримали на місці.

Заявник розповів, що чиновник повідомив, що для прискорення оформлення документів потрібно провести деякі офіційні платежі та переконав передати йому ці кошти особисто, оскільки рахунки Департаменту постійно змінюються, тому він зможе покласти платежі на вірні рахунки, що діють. Свідок стверджував, що спочатку віддав 12 тисяч гривень, а згодом ще 50 тисяч. Наприкінці травня обвинувачений зізнався йому, що більше не обіймає посаду директора Департаменту, а є радником голови Полтавської ОДА, але нібито пригрозив йому, що якщо він не заплатить ще 50 тисяч гривень, то він ставитиме "палиці в колеса". Тоді свідок звернувся до СБУ із заявою та діяв під контролем правоохоронних органів. 

Отримавши мічені гроші, ексчіновник перерахував їх і був затриманий. Суд вважає, що первинні пояснення свідка безпосередньо після описаних ним подій, відображені у документах, суттєво відрізняються зі свідченнями у судовому засіданні та формулюванням пред'явленого звинувачення.

 Не доведено місце, час та обставини скоєння першого епізоду злочину – передачі 12 тисяч гривень. Ніхто з поданих суду свідків, крім заявника, не вказав на обвинуваченого як на особу, яка просила надати йому неправомірну вигоду або яка його отримала. Не свідчать про це жодні документальні чи речові докази. 

Негласні слідчі (розшукові) дії на той період не проводилися, відео, аудіо-докази відсутні. Надалі двічі по 50 тисяч гривень передавалося обвинуваченому, коли він уже не був державним службовцем.

Про звільнення обвинуваченого, судячи з матеріалів справи, було точно відомо як заявнику, так і правоохоронним органам. Незважаючи на це, особа затримана за підозрою у скоєнні злочину як посадовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, пов'язаної з вимогою такої вигоди.

Доказів впливу обвинуваченого на колишнього підлеглого чи інших посадових осіб суд не побачив. Інформація будь-якої суспільно-небезпечної поведінки з його боку відсутня.

У судовому засіданні обвинувачений вину не визнав та назвав кримінальну справу сфабрикованою. Розповів, що з представником компанії його познайомив співробітник УСБУ у Полтавській області, який часто відвідував Департамент екології Полтавської ОДА і називав себе куратором їхньої служби.

Із листопада 2019 року було призначено нового голову Полтавської облдержадміністрації. Заступник нового голови ОДА повідомив, що він має піти зі своєї посади добровільно, інакше буде ініційовано низку спецперевірок та відкриття кримінальних проваджень, тож краще йому прислухатися до такої поради. Оскільки він відмовився, то надалі на ньому чинився психологічний тиск через замовлення публікацій у ЗМІ і, зрештою, він звільнився. Коли він уже не працював на держслужбі та свідок запропонував співпрацювати на платній основі, це його зацікавило.

У жодних із зафіксованих наслідком розмов не йдеться про вимогу неправомірної вигоди. Версія заявника є лише припущенням, його власною інтерпретацією. Суд вважає, що заявник поводився наполегливо, втерся в довіру обвинуваченого, квапив його видачі у видачі документа, який, судячи з обставин справи, йому справді не був потрібен. 

Підприємство, котрим видано дозвіл, відповідної діяльністю мало займається.  Суд також визнає порушення підслідності. Органи прокуратури протягом майже трьох тижнів розслідували справу, зокрема проводили негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких тепер не можуть бути покладені в основу звинувачення. Без втручання правоохоронних органів, на думку суду, обвинувачений не зробив би жодних дій, схожих на такі, що мають корупційний характер, про які йдеться у звинуваченні.

Суд дійшов висновку, що провокація злочину знайшла своє об'єктивне підтвердження. Заявник, достовірно знаючи, що обвинувачений не є держслужбовцем та діє як цивільна особа, звернувся за консультаціями, вів із ним переговори, у тому числі щодо постачання авто іноземного виробництва, пропонував подальшу співпрацю та плідні ділові відносини, 28 травня 2020 року передав йому, прогнозуючи подальшу співпрацю та супровід його проектів, після чого дав свідчення, що фактично виступав викривачем.