16:10 03.02 5167
Вакцини проти сказу - смертельної хвороби - нині немає ні у медичних закладах, ні у вільному продажі. Між тим, лише минулого року мисливці підстрелили сім скажених лисиць. Вони переважно живуть біля міст і можуть заразити вуличних тварин.
Цього року антирабічного імуноглобуліну - профілактичного засобу проти сказу - в області не знайти днем з вогнем: імпортна протисказова сироватка ще не пройшла реєстрацію у МОЗ. Про це нам сказали у травмпункті Полтави і аптеці "Полтавафарм". Зазначили буквально однаково:
Сироватки від сказу немає ніде.
Передостання безкоштовна доза антирабічного імуноглобуліну в Полтаві дісталася маленькому Едіку Антонову влітку минулого року.
Мама хлопчика Оксана Антонова розповіла:
Сина вкусив кажан. Тварину ми впіймали і посадили в клітку. Поки думали, що робити, вона здохла, тому я подзвонила до лікарів і запитала, що робити. Вони злякалися – кажани серед тих тварин, які переносять сказ. Приїхала "швидка" і забрала нас до лікарні. У підсумку сину зробили кілька уколів із спеціальним антирабічним імуноглобуліном, який захищає людину в тому випадку, якщо її вкусила скажена істота. При чому, коли я спілкувалася з цього приводу з літньою медсестрею у лікарні, вона сказала: у Полтаві препарату вистачить ще на одну людину, крім мого сина, тому нам дуже пощастило. Крім того, я пам’ятаю, що наш антирабічний імуноглобулін був точно не російській, хоча ці імпортні ліки до подій на сході України надходили до нас саме з Росії.
За даними прес-служби МОЗ, цих ліків не було і у другій половині 2015 року в Полтавській, Хмельницькій, Кіровоградській та Чернівецькій областях. І, як бачимо, немає і понині. Хоча минулого року в кількох регіонах України укушені скаженими тваринами люди зі скандалом шукали антирабічну сироватку і або замовляли її за кордоном, або самі їхали лікуватися туди. Наприклад, так сталося із двома хлопчиками з Бердянська: їхні батьки повезли дітей лікуватися до Росії.
Оскільки ліків немає, то вся надія громадян – на державні ветеринарні служби, які зобов’язані вчасно ліквідувати скажених тварин. Ось що з цього приводу розповів виданню Poltava365.com заступник начальника головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області Юрій Оленіч:
Протягом 2015 року на Полтавщині було виявлено семеро червоних лисиць, хворих на сказ. Саме ці тварини – головні переносники сказу. У переважній більшості випадків лисиці заражають небезпечним вірусом домашніх котів і собак, які потім кусають людей. Тому цих тварин недарма називають "сорними". 80 відсотків їх живе на окраїнах населених пунктів, де є покинути хати та смітники. На жаль, не всі наші мисливці роблять облік тварин і дотримуються норми – 0,5-1 голова лисиці на 1000 га мисливських угідь. У цьому плані їм постійно потрібно "ноги пересувати".
Загалом на Полтавщині – 79 користувачів мисливських угідь, серед них є державні і приватні структури. Щоквартально їхні керівники мають звітуватися ветеринарам щодо планового відстрілу лисиць, матеріал з яких потім аналізують фахівці. Керівник Українського товариства мисливців і рибалок у Полтавській області Костянтин Боровик сказав виданню Poltava365.com:
У нашій організації 17 угідь, можу говорити за них. Усе, що необхідно для профілактики сказу, ми робимо. Але ж давайте говорити про ті норми, які нам доводить ветеринарна служба. Як можна забезпечити 0.5 лисиці на 1000 га? Тим більше у таку вологу погоду, як зараз, коли ці звірі сидять по норах і їх не так то й просто знайти. Можу сказати, що плановий відстріл лисиць триває, матеріали з мертвих тварин регулярно відправляються на експертизу.
Цікаво, що мозок, зуби і кров убитих лисиць потрапляють до ветлабораторій Полтави та Києва. В обласному центрі перевіряють на сказ, а у столиці – чи вживала тварина пероральну вакцину від цієї хвороби. Справа у тому, що у 2011-2015 роках діяла державна кампанія з імунізації диких тварин, для яких тільки у мисливських угіддях Полтавщини у минулому році було розкидано 320 тисяч їстівних приманок.
Фахівці аналізують наявність антитіл у відібраному матеріалі з мертвих тварин – чи подіяла імунізація від сказу на лисиць? Про ефективність такої державної програми говорять цифри. До її запровадження щороку на Полтавщині фіксувалося від 200 до 300 голів хворих тварин, а під час неї – в середньому 11-17. У 2015 році, як я вже говорив, ми виявили лише сім скажених тварин,
- зазначив заступник начальника головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області Юрій Оленіч.
Мисливці планово відстрілюють лисиць
Тепер ветеринари чекають на подовження програми імунізації від сказу лісових чотирилапих. Якщо держава знайде кошти на антисказову вакцину для тварин – можливо, мешканцям нашої області не доведеться шукати антирабічний імуноглобулін для себе.
Сказ – це гостре вірусне захворювання теплокровних. Через специфічне ураження ЦНС тварини і люди гинуть. Зараження відбувається через слину, яка потрапляє у рану під час укусу. Після моменту інфікування у людини є лише тиждень для того, або почати вводити за схемою ін’єкції антирабічного імуноглобуліну – до моменту проявлення хвороби, однією з особливостей якої є водобоязнь. Від диких хижих тварин сказом заражаються коти, собаки, а також сільськогосподарські тварини, які, у свою чергу, потім кусають людей.
Нагадаємо, на Полтавщині 31 січня закінчився сезон полювання на хутряних звірів, крім лисиці, яку можна підстрелити до кінця лютого.
Анна СОЛТОВСЬКА
Хто і навіщо закидає кросівки на дроти в Полтаві
10:15 10.02
Вночі у Полтавському районі пролунали вибухи
10:00 09.02