ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

10:00 05.06


Українська стратегія: систему ухвалення рішень у парламенті необхідно змінювати

Попри те, що народні депутати змогли прийняти багато важливих рішень, низька ефективність Верховної Ради все ж залишається головним гальмом змін у країні. З 35 законопроектів, визначених урядом пріоритетними для розвитку економіки, народні депутати за рік ухвалили лише кілька.

 

Зміна системи

Те, що без цього не обійтись, наочно демонструють результати останніх виборів. І хоч нинішню каденцію українського парламенту є за що похвалити, однак і приводів для критики вона дала чимало – згадаймо хоча б затягування з ухваленням пенсійної чи судової реформ.

 - На долю коаліції випало прийняття непростих і важких рішень. Тоді вибір був такий: або приймати рішення, які забезпечать стабільність, які змінять стару зламану систему, або відмовитися від відповідальності й перейти в опозицію. Рішення було ухвалено відповідально, – сказав Володимир Гройсман. – І тепер постало питання – а що далі? Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон, – наголосив прем’єр-міністр.

Отже, парламент потребує "перезавантаження". Якщо робити це за існуючими правилами, з розбалансованими гілками влади, за старою виборчою системою, то  якісно нових людей пройде небагато, а ті, що потраплять, змушені будуть працювати всю каденцію за старими законами. Чи матимемо за таких умов нову якість політики? Навряд чи. Тому перезавантаження має бути системним: вибори до Верховної Ради мають відбуватися за новим виборчим законодавством, після реформування самого парламенту, після зняття депутатської недоторканності для наступної каденції. Тоді нові лідери зможуть увійти до української політики, оздоровити її. І працювати вони мають в більш ефективній системі прийняття рішень, яку для них створить нинішня Рада. 

Чи можливе "перезавантаження"?

Політтехнолог Ярослав Макітра вважає, що так. "Перезавантаження влади в демократичних країнах може відбутись лише шляхом виборів. Якщо люди захочуть залишити старих політиків – вони залишаться. Якщо не захочуть – їх просто не оберуть", – сказав інформаційному агентству "Вголос" Ярослав Макітра.

Саме тому прем’єр-міністр вирішив іти на вибори і привести до Верховної Ради молодих, але водночас досвідчених людей, які знають що треба зробити для успіху України. Братиме участь у виборчих перегонах на чолі нової партії "Українська стратегія" і робитиме це окремо, не об'єднуючись з іншими кандидатами.

Однак протистояння новообраного президента і парламенту зберегло стару неефективну виборчу систему. Окрім того, президент Зеленський із трибуни Верховної Ради закликав уряд подати у відставку.

"Вимога новообраного президента скласти повноваження міністрів, на мій погляд, була дуже нераціональною, тому що ми маємо уряд, в якому працює дуже багато професіоналів і реформаторів. Кабмін Володимира Гройсмана зміг забезпечити зростання економіки і розвиток соціальної сфери за дуже непростих умов. І тому набагато кращим рішенням було би дати можливість допрацювати представникам уряду свою каденцію. Так само і протистояння президента і Верховної Ради вилилося в те, що парламент не підтримав зміну виборчих правил в піку президенту Володимиру Зеленському, який в обхід Конституції вирішив достроково припинити повноваження Верховної Ради України. В результаті маємо стару виборчу систему. Але будемо сподіватися, що до парламенту таки зайде більше нових облич і нових прогресивних політичних сил, зокрема сила, яку очолює прем’єр-міністр України Володимир Гройсман", – вважає медійник Євген Лопушинський.

Тим часом прем’єр у той же день подав у відставку, давши шанс новообраному президенту зайнятися формуванням нового уряду. 

На що це вплине?

На роботі чинного кабінету міністрів це не позначиться ніяк. Нинішній склад повноцінно працюватиме до призначення наступного. 

"Я переконаний, що Володимир Гройсман не залишить своїх обов’язків, адже він – людина відповідальна, посадовець, який виконує те, що обіцяє. Наведу приклад: коли Закон про ренту відтермінували до 2018-го року (бо його застосування у 2017-му могло розбалансувати Державний бюджет), складалося враження, що на цьому все і закінчиться. Однак, як і було анонсовано, з 2018-го року так звана децентралізація ренти відбулася! І це не єдиний випадок відповідального ставлення до розвитку країни з боку прем’єра", – зазначив заступник голови Гадяцької райдержадміністрації Олександр Шаповал.

Власне, саме для того, аби змінити систему, яка стримувала стрімке реформування держави бюрократичними застарілими парламентськими процедурами, "Українська стратегія" і йде до парламенту.

До слова, рейтинг партії Гройсмана почав стрімко рости, щойно він заявив про свою участь у виборах. Це вже свідчить про те, що "Українська стратегія" через кілька тижнів може потрапити до парламенту. Коли ж буде презентована якісно нова перша десятка політсили, рейтинги її, ймовірно, зростуть іще.

політикум, влада, парламент, вибори, Володимир Гройсман

За темою:

  • Двадцять вісім мільйонів на ремонт доріг, замість ремонту житлового фонду
  • Полтавські освітяни отримають матеріальну допомогу до професійного свята
  • Генпрокурор звільнив Дмитра Чібісова
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.