Вночі треба спати, а не бюджет приймати

Рік тому бюджет на 2015 рік ухвалили теж вночі, з 28 на 29 грудня, о п’ятій ранку. Тоді депутати з певним розумінням поставилися до факту нічного голосування за найважливіше рішення, яким вважається бюджет. Мовляв, Кабмін "свіженький", щойно сформований коаліцією, тож працював в умовах часового дефіциту.

Тоді ж глава уряду Арсеній Яценюк говорив, що "нічних" змін у парламенті вже не буде. Як і стосовно інших обіцянок, глава уряду забув і про цю. Хоча у нього свій погляд на речі. "Бачте, - прокоментував Яценюк депутатське нагадування про ті його слова річної давнини. – Обіцянку ми виконали. Тепер ми бюджет прийматимемо не о п’ятій ранку, а о пів на четверту"…

У середу, 23 грудня, автору цих рядків вдалося у стінах Верховної Ради поспілкуватися з народним депутатом Павлом Різаненком, членом Комітету з фінансової діяльності і банківської діяльності. Оцінюючи перспективи ухвалення бюджету, він сказав, що сподіватися на якісний розгляд проекту бюджету навряд чи доводиться, адже за такий короткий час детально хоча б ознайомитися з проектом кошторису, який нараховує понад 700 сторінок, неможливо просто фізично. Не говорячи про якийсь детальний аналіз.

Залишається відкритим питання, чому уряд не подав проект бюджету вчасно. Тобто у вересні, як того вимагає процедура ухвалення бюджету. Чому теж заздалегідь не був переданий на розгляд депутатам проект змін до Податкового кодексу? А саме деякі нові норми оподаткування викликали найбільший спротив не тільки у народних обранців, але й у аграріїв, представників малого та середнього бізнесу, в представників органів місцевого самоврядування.

Так само логічним буде й питання – а все ж, навіщо було голосувати за бюджет саме вночі, ба більше – під ранок, коли говорити про ефективну розумову роботу навряд чи доводиться. І на це запитання ні в уряду, який останнім часом займався відвертим шантажем депутатського корпусу – погрожуючи навіть економічним колапсом, якщо депутати не проголосують за бюджет, ні у керівництва Верховної Ради немає.

Є наші варіанти відповіді. Принаймні, два. Перший: ухваленням бюджету саме напередодні 25 грудня уряд вирішив своєрідно улестити керівників Міжнародного валютного фонду, щоб вони саме з цього дня пішли на свої Різдвяні канікули з умовно спокійними думками стосовно України. А йдеться про новий транш для нашої країни вже на початку наступного року.

Другий: нічна робота сприятиме тому, щоб найбільш прискіпливі депутати не помітили різноманітних "білих плям" у бюджеті, простіше – неоднозначних пропозицій уряду щодо витрачання бюджетних коштів. Помітив же народний депутат Олексій Мушак, що на проведення у наступному році пісенного фестивалю патріотичної пісні "Будь вільним" заплановано 24 мільйони (!) гривень. А це, до речі, практично мільйон доларів. Після цілком справедливого обурення, що в такий час такі шалені кошти на "пісні й танці" не варто виділяти, Арсеній Яценюк великодушно озвучив рішення, що цей рядок вилучається з бюджету, а 24 мільйони гривень направляються на потреби Міністерства закордонних справ. Тим паче, за його словами, то була не ідея уряду, такі кошти на пісенний фестиваль попросила ДУСя, тобто Державне управління справами.

Багато депутатів переконані, що ось таких фактів незрозумілого використання коштів у бюджеті можна знайти ще. І не один. Був би час. Але часом депутатів не забезпечили, дуже поспішали проголосувати.

Зрештою, шановний читачу, ви можете висунути і свої варіанти – чому так "гнали коней" у справі ухвалення державного кошторису.

Декілька схвальних слів варто сказати про багатьох депутатів Верховної Ради. Вони не пішли на миттєве рукостискання з урядом, коли той подав свій варіант змін до Податкового кодексу, а увімкнули цьому документу фактично червоне світло. Завдяки цьому, активній роботі з пошуку компромісу вдалося уникнути багатьох речей, які викликали велику хвилю обурення в суспільстві. Зокрема, це стосується оподаткування спрощенців, аграріїв тощо (про зміни у податках - окремо).

Важливо, що парламентарії виправили "забудькуватість" уряду і нагадали, що потрібно фінансувати створені протягом нинішнього року антикорупційні структури, на що виділили майже 400 млн. грн..

Бюджет-2016 ухвалено. Його вже називають бюджетом виживання. Хоча спікер парламенту Володимир Гройсман все ж побачив у ньому посіяні зерна економічного оздоровлення, хоча й одразу заговорив про необхідність створення окремого плану дій для відродження національної економіки.

Дехто з народних обранців говорить, що вже за три місяці бюджет треба переглядати, коригувати. Сам же процес розгляду цього документа, голосування за нього аж ніяк не віднесеш до світлих сторінок українського парламентаризму, або скоріше – української політичної кухні. Все ж вночі треба спати, а не бюджет приймати.

Анатолій ГАРКУША

Бюджет-2016. Що варто знати

Доходи – трохи більше 595 млрд., витрати 667 733 млрд.

Дефіцит – 3,7%, граничний розмір дефіциту – 83,694 млрд.

Мінімальна заробітна плата у 2016-му складе:

з 1 січня – 1378 грн.,

з 1 травня – 1450 грн.,

з 1 грудня – 1550 грн.

Середньозважений курс гривні на 2016 рік – 24,1 грн. за долар.

Прогноз зростання валового внутрішнього продукту – 2%.

Інфляція у 2016-му – 12%.

Ухвалені зміни у податковому законодавстві:

* ставка податку на доходи фізичних осіб – 18% (замість нинішніх 15% і 20%), на дивіденди – 5%;

* єдина ставка соціального внеску – 22% при скасуванні 3,6% ЄСВ, що утримується із зарплати працівника;

* спеціальний режим оподаткування для аграріїв виглядатиме так: для рослинництва 15% ПДВ залишається виробнику на його спецрахунку, 85% - до бюджету, для інших сільгоспвиробників: для свинарства, птахівництва – 50% на 50%, для скотарства – 80% від ПДВ залишається виробнику, 20% - до бюджету;

* податок на нерухоме майно збільшується з 2% до 3% від розміру мінімальної заробітної платні, а також запроваджується додатковий податок у 25 тисяч гривень в рік для квартир, розмір яких перевищує 300 квадратних метрів, та будинків площею понад 500 кв.метрів;

* з авто вартість понад 750 мінімальних зарплат і не старших 5 років стягуватиметься податок у 25 тисяч грн..;

* акцизи збільшаться: на пиво – на 100%, на алкоголь – на 50%, на слабоалкогольні напої – на 300%, тютюн – на 40%, на паливо – на 13% (на паливо з 1 квітня 2016 року);

* спрощена система оподаткування залишається без змін, крім того, що поріг доходів для платників третьої групи знижено з 20 до 5 млн.грн.;

* з 1 лютого відшкодування ПДВ здійснюватиметься за двома реєстрами. У першому будуть підприємства, у яких 40% операцій є експортними, у другому – всі решта платників податку;

* додатковий імпортний збір (5-10%, який діяв у 2015 році, скасовується).