Ще якихось три роки тому Софія Гаврилівна власноруч колола дрова і охоче демонструвала свою вправність, адже нелегка жіноча доля навчила її всьому протягом майже півстолітнього трудового стажу. До важкої праці звикла з дитинства, а потім вона і стала її вірною супутницею, не полишаючи Софію Гаврилівну спочатку на різних посадах у колгоспі села Єрківці Хорольського району, пізніше - на торфосховищах. Не цуралася ювілярка і брудної роботи: була дояркою на фермі, доглядала та вирощувала парникову городину.
Рецепт довголіття, як розповіла кореспонденту сайту лубенської міськради сама Софія Гаврилівна, простий: правильне харчування, дотримання елементарного режиму дня, душевний спокій та рівновага, а ще – обов’язкова тиха година пообідньої пори, що допомагає відновлювати сили. Крім того, за словами бабусі, треба продовжувати жити і не думати, що 100 років – це межа.
Довгожителька отримала від міського голови Лубен Олександра Грицаєнка вітальну листівку, пам’ятні подарунки та букет квітів. А найбільша радість та втіха старенької – четверо онуків, вісім правнуків та чотири праправнуки.
Артур ЗАПЕКА
