Качка-втікачка повернулася до зграї

19 січня нарешті приєдналася до своєї зграйки качка-втікачка, яка ховалася в чагарниках полтавського дендропарку від рятувальників.

Нагадаємо, в понеділок, 15 січня, декоративних птахів відловили з дендропарку та відправили на зимівлю до приватного розплідника в Ковалівці. Тоді не вдалося відловити одного селезня качки мандаринки – спритник втік і сховався в густому чагарнику.

Як повідомив нашому виданню директор Полтавського дендропарку Михайло Шлафер, наступного дня птаха виявили на приватному подвір'ї по сусідству з дендропарком, звідки його й забрали співробітники КП "Декоративні культури".

Три дні селезень перебував на території комунального підприємства – в теплі та комфорті, де, власне, міг би й перезимувати. Аби не його потреба в спілкуванні з собі подібними. Тому принагідно його перевезли до решти птахів у Ковалівський розплідник.

Як ми з'ясували, не з усіма мандаринками все гаразд. Зараз із п'яти птахів, які плавали протягом теплого сезону на ставку в дендропарку – нагадаємо, навесні випустили чотири мандаринки й одну каролінку – спільно утримуються лише чотири. Один селезень качки мандаринки – той, що вправно пірнав та виринув в промоїні біля берега – утримується окремо. Бо в понеділок, коли його привезли разом з іншими птахами на зимівлю, він був кволий, зараз у нього спостерігають апатію та слабкість. На жаль, нам не вдалося поспілкуватися з приводу стану птаха з ветеринаром, який за ним спостерігає. Але припускають, що селезень міг травмуватися, коли виринав у промоїні або тікав з підсака рятувальників.

Михайло Шлафер наголошує, що у будь-якому випадку навесні на став у дендропарку відправляться мінімум п'ять особин декоративних качок. Бо мандаринок та каролінок, на відміну від лебедів, не придбавали спеціально, їх тимчасово надав розплідник, і з власником вже домовилися, що качок знову буде п'ять.

Качок мандаринок ми взяли в розпліднику на один сезон – подивитися як вони поводитимуться в дендропарку. З'ясувалося, що ми навесні привезли їх у парк, вони скинули увесь окрас, все літо просиділи на колоді в заростях – їх було не видно й не чутно. Ми тоді думали – який сенс їх брати, якщо вони неконтактні і їх просто не видно. А восени вони почали набирати забарвлення, причому різко. І вони почали плавати з усіма разом, та ще й поприлітали кількадесят диких качок – ми ж їх підгодовуємо. І вийшла така краса. Але я тепер знаю: якщо знову візьмемо мандаринок у дендропарк, ми побачимо їх лише восени, коли перейдемо на штучне підгодовування

Директор дендропарку не бачить особливого сенсу в тому, щоб наступного року знову брати декоративних качок. На противагу йому є думка, що вони таки потрібні. Тому Михайло Шлафер планує зробити опитування серед полтавців – чи варто наступного року випускати на став качок мандаринок.

На утримання декоративних птахів у дендропарку протягом сезону витрачають близько двох мішків кукурудзи. Та й то, зазначають співробітники ландшафтного парку, разом з їх підопічними корм їдять дикі качки та навіть пси, що гуляють у парку.

Утім, платникам податків не варто переживати: такі "великі витрати" не лягають на їх плечі. Корм для птахів постійно передають підприємці з Карлівського та Машівського району – його використовують не лише для годування птахів у дендропарку, але й для усіх птахів розпліднику. Та й лебеді, попри закиди в марнотратстві міськради, придбані за приватні кошти секретаря міськради Оксани Деркач, її однопартійця Олександра Удовиченка та за участі власника розплідника Віталія Ільченко. Перша пара білосніжних красенів коштувала 500 доларів США, за другу пару (чорний американський лебідь) заплатили тисячу доларів. А от третя пара білих лебедів дісталася практично за смішні гроші.

Два останніх білих я купила смішно. Мій знайомий прийшов і каже, що на його дачі в лебедів народилися малі – два самці, і батьки чогось їх кусали. І він мені запропонував купити для дендропарку. Суму встановив, щоб на корм було. Торгувалися: він просив три, я пропонувала дві, зійшлися на двох з половиною тисячах гривень. Пізніше Михайло Львович зайнявся цим питанням, і в розпліднику нам поміняли – замість одного хлопчика дали дівчинку

– розповіла Оксана Деркач.

У розпліднику лебеді виглядають задоволеними. Хоча для послуг птахів будиночок на палях, у якому можна сховатися від снігу та морозу, утеплитися свіжим сіном, вони залюбки лежать на снігу та борсаються в штучному міні-ставку, в якому працівники розплідника регулярно розбивають лід. Під час спостереження за птахами, останнє, що спадає на думку, що їм холодно. Тетяна, яка допомагає в розпліднику доглядати за підопічними, зазначає, що холод лебедів не турбує, і птахи ховаються в будиночки лише за дуже суворих морозів. Так само – різноманітні види декоративних гусей та качок, які також утримуються у відкритих загонах.

Пташиним двором поважно походжає квартет гусей – вони спостерігають за поведінкою візитерів, ґелґотять про новоприбулих на своїй мові, залюбки п'ють воді з калюжки, що на ній ми проломили кригу. Трохи далі орудує "банда" диких качок: вони теж у вільному вигулі. Здається, вони стежать за кожним нашим кроком, але близько до себе не підпускають. Справно ховаються й споглядають з-під вольєрів за нашими переміщеннями.

В кутку – чимала зграя качок мандаринок, не лише яскравих, але й білосніжних. Їм, схоже, теж байдуже до морозу та снігу, яким поступово засипає подвір'я. Птахи виглядають активними, здоровими та доглянутими.

Співробітники розплідника не переживають, що їх вихованці відлетять, бо всім декоративним птахам роблять купирування – видаляють частинку крайньої кістки крила.  Тому пернаті можуть перелітати з місця на місце, але високо та далеко літати вже не спроможні.

Птахи, які погано переносять мінусові температури, живуть у закритих вольєрах: ті мають дах та поверх сітки вкриті поліетиленовою плівкою, а на підлога засипана товстим шаром свіжої тирси та сіна. В таких загонах ми зустріли різноманітні видів фазанів та цесарок, куріпок, перепелів, павичів та навіть кілька видів папуг.

Як розповів нам Юрій Вайдак – мешканець Ковалівки, який, за його словами, на волонтерських засадах допомагає з утриманням тварин у розпліднику – птахів взимку годують  посиленим раціоном, який включає зерно, комбікорми, крейду, премікси, вітамінні доданки. Це дає сили та витривалості птахам. За станом здоров'я підопічних розплідника стежить ветеринар та спостерігають орнітологи – вчасно обробляють птахів від паразитів, перед відправкою на відкриту воду профілактично годують птахів антибіотиками.

Окрім пташиного двору в розпліднику також є озеро, на якому пернаті гуляють в теплу пору року, в окремо відведених місцях тримають копитних тварин, хижаків (в основному – представники сімейства котових) та інших звірів.

Іноді це називають зоопарком, але це розплідник. Наша мета – добитися відтворення екзотичних видів тварин, птахів

– пояснив Юрій.

Розплідник – приватна власність. Раніше тут були болота, потім підприємець Віталій Ільченко викупив та рекультивував землі й зайнявся вирощуванням декоративних видів птахів та тварин.  Як розповідають співробітники, звідси постачають тварин у приватні колекції. Тут є й інкубатор – до слова, саме в ньому "висижують" яйця, які несуть лебеді з полтавського дендропарку.

На жаль, у нас не вистачило часу побачити інших вихованців Ковалівського розплідника, але ми домовилися про наступний візит і обов'язково ще продовжимо екскурсію до розплідника та поспілкуємося з його директором у наших наступних матеріалах.

Як нам вдалося дізнатися, вхід у розплідник — безкоштовний, сюди привозять на екскурсії школярів, можна домовитися для оглядини й приватними особами.

Утім, краще знайомитися з мешканцями розплідника в теплу пору року – тоді тварини почувають себе більш комфортно та краще виглядають.