До ТОП-12 найбільших хабарів увійшли два випадки на Полтавщині

Одразу два випадки хабарництва на Полтавщині в особливо великих розмірах потрапили до списку з 12 епізодів, які "виплили" на поверхню. Такі дані дослідження Transparency International Україна.

Незважаючи на гучні заяви українських керівників про активну протидію корупції, обсяги хабарництва в країні збільшуються. Середній розмір хабара у минулому році склав приблизно 40 тисяч грн, тоді як у 2014 році нечисті на руку чиновники брали в середньому 30 тис грн. Загальна ж сума хабарів у 2015 році склала 19 млн грн. У 2014-му – на три млн менше. Зростання частково можна пояснити підвищенням курсу долара – корупціонери йдуть у ногу з часом і також підвищують розцінки на свої "послуги".

Такі результати дослідження представили на прес-конференції представники Transparency International Україна та сайту новин про судові спори "Перша інстанція". Було проаналізовано близько 1000 справ за статтею 368 Кримінального кодексу ("вимагання/отримання неправомірної вигоди") у період з березня 2014 по лютий 2016 року. Дослідження проводилося в рамках проекту "Судді під прицілом" за підтримки Посольства США в Україні.

Лише п'ята частина чиновників (19 відсотків), яких судили за вимагання чи отримання хабара, опинилася за ґратами. Це дуже низький показник, враховуючи, що кожна частина статті 368 КК передбачає можливість позбавлення волі для хабарника. Середній термін ув'язнення склав 4 роки 7 місяців. Як відомо, максимальний термін покарання за неправомірне збагачення складає 12 років тюрми. Такого терміну за останні два роки не отримав жоден хабарник. Дев'ять відсотків засуджених було виправдано. 38 відсотків отримали випробувальний термін. Середній термін склав 2 роки 2 місяці. А 34 відсотка злочинців було оштрафовані - середня сума штрафу ледь перевищила 20 тисяч грн.

Попередні висновки – в судах відсутня узагальнена практика покарання хабарників. Так, наприклад, штрафом у 17 тисяч гривень суди карали як тих, хто отримав хабар у розмірі менше однієї тисячі гривень, так і тих, хто отримував більше 20 тисяч. А в минулому році середній розмір штрафу виявився навіть нижчим, ніж середній розмір неправомірної вигоди,

- зазначив редактор інтернет-видання про судові спори "Перша інстанція" Федір Орищук.

Дослідження вказує на ще одну прикру тенденцію - чим більший хабар фігурує у кримінальній справі, тим більша ймовірність, що чиновник залишиться на свободі. Так, із п'ятірки найбільших хабарників, чиї апетити перевищили один і два млн грн, суди відправили за ґрати лише одного. Інші були виправдані або отримали випробувальний термін.

Середній розмір хабара, вимагання чи отримання якого не змогли довести у суді, склав 90 тисяч грн. А розмір вигоди, за яку зловмиснику присудили штраф, склав близько 15 тисяч грн. У в'язницю потрапили чиновники, які у середньому отримали 85 тисяч грн. Якщо апелювати цими цифрами, то можна дійти висновку: чим більший хабар, тим вищі шанси на безкарність,

- зауважила аналітик ТІ Україна Ірина Рибакова.

Популярним механізмом для пом'якшення покарання для хабарників стала перекваліфікація статті 368 ("отримання неправомірної вигоди") на менш суворі статті 190 ("шахрайство") або 364 ("зловживання владою").

Завдяки цьому у суддів було більше аргументів для того, щоб замінити тюремне ув'язнення випробувальним терміном. Таким чином, було врятовано від тавра корупціонера близько семи відсотків засуджених.

Найбільше за корупцію в Україні було засуджено працівників правоохоронної сфери – 14 відсотків від усіх справ. Вельми розповсюджений вид хабара у цій сфері - за закриття кримінальної справи. На другому місці за рівнем корупційності виявилася земельна сфера – 10 відсотків. Найчастіше чиновники отримували хабарі за виділення земельних ділянок або сприяння цьому. Вісім відсотків справ пов'язані із медичною сферою, сім - із освітньою галуззю. Ще сім - справи, що стосуються нерухомості, шість відсотків справ пов'язані із податковою сферою. Справ проти суддів виявилося небагато – лише один відсоток. Ймовірно, це пов'язано не з низьким рівнем корупції у судовій сфері, а з тим, що розслідування судової корупції дуже рідко доходять до самих судів.

Дослідження демонструє, що українські суди карають корупціонерів занадто м'яко. Чиновникам, які отримували хабарі в особливо великих розмірах, часто взагалі вдається уникнути покарання. Окрім того, в сучасних судах відсутня узагальнена практики покарання хабарників, що дає суддям можливість застосовувати різні види покарання до однакових злочинів і збільшує корупційну складову у справах проти хабарників. Україна потребує повного перезавантаження судової системи. Ця гілка влади має працювати на засадах справедливості, доброчесності і контролюватися з боку громадськості. Лише тоді Україна зможе побороти корупцію й встановити верховенство права, пише "Українська правда".