Протягом січня та лютого на Полтавщині суди винесли вироки шістьом колаборантам. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, двох росіян, які тривалий час прожили в Україні засудили за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікацію її учасників — ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України. Обидва засуджені отримали умовні терміни.

Один вирок був винесений 9 лютого Миргородським міськрайонним судом. Обвинувачена Лариса Горобець — громадянка Російської Федерації, уродженка Добропілля Донецької області, має вищу освіту, заміжня, пенсіонерка, раніше не судима.

Жінка живе в Полтавській області більше 10 років. Ще з 2004-го року вона зареєстрована в «Однокласниках». З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, жінка продовжувала розповсюджувати дописи в соцмережі, якими підтримувала та виправдовувала вторгнення військ рф на територію України.

Один з таких висловів: «…Тех пленных нацистов, которые не будут расстреляны по приговору трибунала, направить на самые черные и тяжелые работы по восстановлению разрушенных ими городов Донбасса. Найдутся для них места и в крымской колонии. Здесь их ждет „тепльш прием“, уроки русского языка и антифашизма, которые они запомнят на всю оставшуюся жизнь. Глава Крыма ОСОБА_8…»

Жінка свою провину визнала повністю, тож суд призначив їй 5 років ув’язнення, але від відбування покарання її звільнили з іспитовим строком 2 роки. Також засуджена Горобець має відшкодувати майже 17000 грн експертних та судових витрат.

Інший вирок виніс Чутівський райсуд. Обвинувачений Дмитро Рижков — уродженець Республіки Башкірії, росіянин, має середню освіту, розлучений та працює черговим по залізничній станції «Кочубеївка» виробничого підрозділу «Сумська дирекція залізничних перевезень», чоловік раніше не судимий.

Рижков також розповсюджував проросійські дописи через соцмережу «Однокласники». Для прикладу один з них: «…Азовцы держат в заложниках мирных офицеров НАТО из Франции, ФРГ, Британии и „нейтральной“ Швеции, случайно оказавшиеся в Мариуполе. Мирные офицеры просят эвакуационный коридор до Польской границы и оркестр и цветы… „Тюльпаны`уже подвезли…».

Чоловік також визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Суд призначив йому 5 років ув’язнення, але від відбування покарання його звільнили з іспитовим строком — 1 рік. Також чоловік має відшкодувати понад 15000 грн експертних та судових витрат.

Ще один вирок виніс Октябрський райсуд Полтави 21 лютого. Обвинувачений Валерій Марченко — уродженець Полтави, має середню освіту, одружений, пенсіонер, раніше не судимий.

Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України караються (ч. 1 ст. 110 КК України) через те, що чоловік в «Однокласниках» також поширював дописи щодо підтримки збройної агресії рф проти України. Для прикладу один із них: «Мы Русские и пусть навек, запомнит враг, что лишь тогда встаем мы на колени, когда целуем русский флаг».

Марченко також повністю визнав провину та уклав угоду із прокурором. Суд призначив 4 роки ув’язнення чоловіку, але від відбування покарання його звільнили з іспитовим строком — 1 рік. Він також має відшкодувати понад 26000 грн експертних та судових витрат.

Ще три вироки полтавські суди винесли за колабораційну діяльність — ст 111-1 КК України. Так, 31 січня Машівський райсуд виніс вирок Юрію Вінниченку. Обвинувачений — уродженець Харківської області, має вищу освіту, одружений, ніде не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей — 15 та 9 років, чоловік раніше не судимий.

Він під час тимчасової окупації його населеного пункту співпрацював із окупаційною владою. Вінниченка призначили на посаду «исполняющим обязаности специалиста сектора делопроизводства Великобурлукского территориального управления» на території Куп`янського району Харківської області.

Перебуваючи на цій посаді чоловік реєстрував вхідну та вихідну кореспонденцію, звернення громадян, видавав довідки місцевим мешканцям, а також особам, які фактично мешкали на території смт. Великий Бурлук, але були зареєстровані у інших населених пунктах для отримання матеріальної допомоги та пред’явлення таких довідок на блок-постах військовим російської федерації.

Чоловік також уклав угоду із прокурором про визнання провини. Суд затвердив цю угоду та призначив покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язано із виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування строком на 10 років без конфіскації майна.

Диканський райсуд виніс вирок Ірині Лєбєдь. Жінка — українка, має вищу освіту, незаміжня, яка має на утриманні малолітню дитину, фізична особа-підприємець, раніше не судима.

Лєбєдь також під час тимчасової окупації її населеного пункту публічно заперечувала здійснення рф збройної агресії проти України, звертаючись до місцевих мешканців та запевняла, що після встановлення російської влади в Україні життя покращилося.

Також обвинувачена публічно закликала місцевих мешканців — фізичних осіб-підприємців до підтримки рішень та дій з окупаційною адміністрацією держави-агресора рф. Зокрема жінка говорила про необхідність сплати «благодійних внесків» російській окупаційній владі за утримання торгівельних павільйонів, а також про необхідність переоформлення документів у відповідності до російського законодавства для подальшого здійснення торгівельної діяльності.

Ірина Лєбєдь також свою провину визнала повністю та уклала угоду із прокурором. Суд її затвердив та позбавив її права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років.

А 13 січня Машівський райсуд виніс вирок Миколі Стільнику, який під час тимчасової окупації його населеного пункту підтримував армію рф, схвалював дії президента рф, публічно заперечував збройну агресію рф проти України. Переконував місцеве населення, що військовослужбовцями збройних сил рф не здійснюються обстріли прилеглих населених пунктів та мирного населення, а навпаки, запевняв, що дані обстріли вчиняються виключно військовослужбовцями Збройних Сил України.

Обвинувачений Стільник повністю визнав свою провину та уклав угоду з прокурором, яку затвердив суд. Чоловіка також позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування строком на 10 років.