Катерина Кричевська-Росандіч належить до тих українських мистців, чий творчий доробок глибоко вкорінений в українській духовності й водночас буяє пишним цвітінням в американському заокеанні. Потужна мистецька синергія представників славетного роду Кричевських – діда Василя Кричевського (1873–1952), його брата Федора Кричевського (1879–1947), батька Катерини – Василя Кричевського (1901–1978), матері – Олени Кричевської (1892–1964) та дядька Миколи Кричевського (1898–1961) – уповні знайшла своє вираження в її винятковому живописному таланті.
Катерина Василівна Кричевська-Росандіч народилася 2 вересня 1926 року в Києві. Благодатний ґрунт – мистецька атмосфера в родині й чутливе сприйняття навколишнього світу – дали добрі сходи: творче становлення мисткині розпочалося в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка. Далеких 1941–1942 років у окупованій столиці художні здібності Катерини дали можливість вижити працею у виробничо-художніх майстернях міста. Улітку 1943 року вона взяла участь у другій київській художній виставці, де її було відзначено премією, а вже наприкінці серпня родина Кричевських виїхала на Захід. У Празі, у таборі для переміщених осіб в американській зоні окупації Німеччини, Катерина брала активну участь у таборовому українському культурницькому житті, навчалася в художньо-промисловій школі, згодом стала студенткою Гейдельберзького університету, де вивчала історію мистецтв. 1949 року Кричевські виїхали до Каліфорнії: спочатку до Пало-Алто, а потім до Маунтен-В’ю, де Катерина разом із родиною проживає й нині.
Упродовж понад 60 років заокеанська терра плекає нове покоління славної гілки Кричевського роду. Проте, незважаючи на відстань, Катерина Кричевська-Росандіч не пориває зв’язку із землею, що сколисала її життєві починання й сповила творчим окриленням. Мисткиня увічнила українську красу в живописному образотворенні всього, що назавжди гаряче прикипіло до її серця.
Живопис Катерини Кричевської-Росандіч – акварель, гуаш, олія – не обмежений однією темою. Художниця майстерно зображує широкі простори моря, гладінь річок, міста і передмістя, площі, вулиці та старовинні споруди, села, природні ландшафти. Тематичною домінантою в її творчому доробку є українські мотиви в жанрі пейзажу. Своєрідність її живописної техніки вирізняється виваженим і легким мазком, вишуканою прозорістю, впевненою соковитістю кольору, чуттєвим межуванням світла й тіні.
Виставка стала унікальною на українських теренах, адже твори Катерини Кричевської-Росандіч, що знаходяться в Україні, символічно поєдналися в Музеї мистецької родини Кричевських – єдиному українському музеї, присвяченому славетній династії. Експозицію сформували понад 30 творів художниці з фондових колекцій провідних музеїв України: Музею української діаспори (Київ), Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (Музею мистецької родини Кричевських), Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (Полтава), Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького (Суми), Шевченківського національного заповідника (Канів, Черкащина). Твори художниці доповнила експозиція поштових листівок з репродукціями її картин.
Виставка зрушує умовності державних кордонів, крізь тисячі кілометрів поєднавши континенти, де розквітнув талант видатної мисткині другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Жанна РІЗНИЧЕНКО