Про це Управління повідомило на власному вебсайті.

У серпні 2020 року в Полтавській області проводять інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо запобігання використанню незадекларованої праці суб’єктами господарювання всіх форм власності у сферах оптової та роздрібної торгівлі, зокрема й пальним, сільського господарства, тимчасового розміщування й організації харчування, будівництва, надання послуг, транспорту.

Роз’яснювальні заходи проводяться спільно Управлінням Держпраці у Полтавській області, органами місцевого самоврядування, ДПС, Пенсійним фондом та Державною службою зайнятості.

Управління закликає роботодавців  дотримуватися чинного законодавства, а громадян – не погоджуватися на роботу без офіційного оформлення та виплату заробітної плати «в конвертах».

При перевірках Держпраці звертає увагу в першу чергу на те, що відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Слід мати на увазі, що додержання письмової форми є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.  

Посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин несуть:

1. адміністративну відповідальність:

• накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 41 КУпАП);
• повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2. фінансову, відповідно по ст. 265 КЗпП України:

• абз. 2 ч. 2 – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
• абз. 3 ч. 2 – вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої, повторно протягом двох років із дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
• абз. 8 ч. 2 – вчинення дій, передбачених абзацом сьомим частини другої (недопущення до перевірки), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 804/3206/17зазначив, що відповідальність за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та порушення інших вимог трудового законодавства у вигляді штрафу передбачена з 1 січня 2015 року, після внесення до статті 265 Кодексу законів про працю України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII змін.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з  1 січня 2015 року, штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, внесених до статті 265 Кодексу законів про працю України, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими.