Директорка Українського інституту книги Тетяна Терен звільнилася з посади

28 січня 2016 року Верховною Радою України був ухвалений Закон України № 954-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері", який визначає функції та засади діяльності УІКу, майнові права інституції, склад і принципи діяльності Наглядової ради УІК тощо. У вересні 2016 року на посаду виконувача обов'язків директора УІК було обрано Ростислава Семківа. В червні 2017 року було оголошено про початок прийому документів на участь у конкурсі. 13 липня під час другого засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора державної установи "Український інститут книги" було оголошено ім'я директора УІК, яким стала Тетяна Терен.

Отримавши посаду директора УІКу, Тетяна перемогла ще вісьмох кандидатів.

За даними біографічної довідки на сайті видавництва Старого Лева, Тетяна Терен народилася 1986 року в Зінькові. Закінчила відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Працювала в літературному журналі, ведучою книжкової програми, керівницею прес-офісу видавництва, редакторкою на телебаченні та в інтернет-виданні. Друкувалася на сторінках видань "Україна молода", "День", "Високий замок", "Український тиждень", "Українська правда", Harper’s Bazaar Ukraine та ін. Упорядниця книги "Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву" (2014). Авторка антології інтерв'ю з письменниками "RECвізити" (2015, 2017). Кураторка та співавторка проекту "Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою" (2017) 2017 року курувала Українську програму та фокус-тему фестивалю "Книжковий Арсенал", працювала випусковим редактором інтернет-видання "Українська правда. Культура", редактором на "5 каналі". Живе в Києві.

 Планувалося, що посаду  директору УІКу Тетяна Терен займатиме протягом п'яти років. Утім, через розвінчання ідеалів, усвідомлення неефективності діяльності УІКу за таких умов, у яких зараз перебуває установа, та ряд інших чинників вона вирішила звільнитися.

Ті, хто стежили за конкурсом на посаду директора Інституту, пригадують, як я говорила, що вирішила зробити цей крок майже в останній момент – на знак протесту, коли дізналася, що серед потенційних майбутніх кандидатів немає тих, хто вже багато років реалізує в Україні успішні книжкові й культурні проекти. Я неодноразово говорила, що дуже хотіла, аби умови в Інституті змінилися й ці люди з часом змогли прийти у нього працювати. Не на волонтерських засадах і не з обмеженнями на кожному кроці. Це була одна з моїх найсильніших мотивацій

 – написала Тетяна Терен в дописі на власній сторінці.

У своєму відкритому зверненні директорка УІКу розповіла, з якими складнощами їй довелося зіштовхнутися від початку роботи в Інституті книги, наскільки непридатним для роботи було приміщення – власне, і його не було, як і багатьох інших необхідних для функціонування установи речей.

…Це було схоже на пастку – від того, що ви не знали, що на вас може чекати, і від того, про що вам свідомо не говорили. В один момент вашою відповідальністю стало все – пізно проведений конкурс, невикористані кошти, оклади 1700-4400 гривень, закладений у бюджет без жодної концепції проект "Цифрова бібліотека" і приміщення, яке з’явилося в Інституту аж у жовтні – без меблів, техніки і ремонту. Коли я розповідала про це колегам-журналістам, показуючи їм "штатку", свій контракт і Статут Інституту, вони радили піти відразу і не руйнувати свою репутацію

– зокрема, йдеться в тексті далі.  

На сайті Міністерства культури України інформації про звільнення Тетяни Терен чи відкриття вакансії на посаду директора УІКу на даний час немає. Єдиною новиною в розділі "Український інститут книги" на сайті Мінкульту є новина про конкурс "Українська книжка року", датований ще 25 липня 2017 року.