19:52 20.12

Доведеться домовлятися!

Після виборів депутатів до місцевих рад пройшло вже майже два місяці - і чи не кожен полтавець уже зараз хоче побачити наслідки турбот своїх обранців про рідне місто, чи хоча би відчути певні зрушення - початок справжньої роботи "слуг народу".

Відомо ще з давніх часів, що діти дуже схожі на своїх батьків і якщо провести певну аналогію між депутатами місцевих рад та депутатами Верховної Ради України, то з невеликою похибкою можемо побачити, що маємо наразі копію коефіцієнту корисної дії. Варто також зазначити, що в місцеві ради зазвичай потрапляють чимало з тих кандидатів, котрі програли вибори до ВР, а це означає, що робота в радах місцевих для них апріорі не дуже цікава і розглядається, найшвидше, як проміжний етап до старту чергових виборів до найвищого законодавчого органу.

Умовно наших депутатів місцевих рівнів можна поділити на три категорії. Перша - це люди, що мають собі за мету змінити заіржавілий стан речей в органах місцевого самоврядування, такі собі трудяги – ідеалісти, готові дійсно працювати на благо громади. Друга – депутати, котрі прийшли з бажанням примножити особисті статки, розширити власний бізнес, заробітчани, яким байдуже до покращення добробуту виборців. І третя категорія - це так звані "транзитники", що розглядають власне депутатство, як свого роду трамплін для майбутньої політичної кар’єри.

До Полтавської міської ради потрапили представники семи політичних партій, які умовно можна поділити на три табори. Стара влада, провладні кандидати, що не змогли використовуючи адміністративний ресурс стати керманичами міста Полтава та політики, які позиціонують себе як "нова хвиля", з багажем цікавих (на їхню думку) реформаторських ідей.

Перша сесія новообраної міської влади обіцяла бути доволі цікавою та насиченою на події, але завдяки жорсткому бажанню мера залишити все на своїх місцях, плідної роботи (або шоу, до яких потроху звикає народ) не відбулося. Натомість сьогодні полтавцям демонструють видимість роботи, майже через день повідомляють про погоджувальні ради між керівниками фракцій, про перемовини щодо кандидатури секретаря міської ради та інші «важливі» справи. Та на жаль, по-справжньому гострі для міста питання не вирішуються. Дуже би не хотілося говорити про певні «підкилимні ігри», але за фактом відбувається саме так. На жаль, відкритих діалогів ніхто вести не хоче, все робиться за зачиненими дверима. Та як би там не було, самі обставини у вигляді необхідності рухатися далі з огляду на новий фінансовий рік, внесуть свої невблаганні корективи. І рухатимуть депутатів уперед.

Наразі добре видно, що жодна з трьох окреслених груп у міській раді не здатна забезпечити роботу без огляду на інші політичні сили, часто - протилежними, а тому домовлятися доведеться... Тільки так побачимо конструктивну роботу на благо всіх полтавців, адже обиралися депутати для міста, а не для роботи проти один одного.

Геннадій ГРАНЬКО

Депутати