Едуард Зебін. "Неврахований" герой

40-річний доброволець Едуард Зебін, боєць 1-ї штурмової роти ДУК "Правий сектор" із позивним "Фізик", загинув під час мінометного обстрілу промзони Авдіївки (Донецька область) 30 листопада.

“Новинарня” зібрала з відкритих джерел дані про загиблих (бойові втрати) в АТО у листопаді 2016 року. Журналісти нарахували їх більше, ніж маємо у зведеннях речників Міноборони на щоденних брифінгах. Чому така розбіжність? На жаль, військове відомство досі так і не враховує позастистемних добровольців, зокрема з ДУК “ПС”, які теж воюють на передовій, гинуть, але не легалізуються в ЗСУ чи інших силових структурах.

Зранку, при влучанні ворожої міни, загинув наш боєць і побратим друг "Фізик", Зебін Едуард Миколайович, уродженець міста Дніпро. Він уже тривалий час в складі 1-ї ОШР боронив українську землю і відстоював територіальну цілісність країни. Вишколений боєць, який не зважаючи на втрати і всі негаразди, не жаліючи себе тримав бій зі зброєю в руках 

– написав командир 1-ї штурмової роти ДУК "ПС" Дмитро Коцюбайло з позивним "Да Вінчі".

6:09 Таня, у нас 200-й"… Через 10 хвилин: "Таня, живий, пульс відновлюється, веземо в Авдіївську лікарню військовим". Дзвінок військового лікаря: "Поранений доставлений у стані клінічної смерті, черепно-мозкова травма несумісна з життям, вічна пам’ять Герою!
– повідомляла про надії на порятунок воїна-земляка радник голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа.

Речник Міноборони з питань АТО не включив Зебіна в статистику втрат 30 листопада – із "правосеками" так завжди, вони воюють "нелегально". Лише помирають по-справжньому.

Російськомовний "Фізик" справді був "позасистемним" – на передовій, він жорстко критикував державне керівництво, відчайдушно сподівався на зміни в країні.

Відомий журналіст Юрій Бутусов констатував: "Ми нерідко спілкувалися у соцмережі. Це була людина пряма, налаштована на радикальні зміни. Справжній революціонер. Але при всій готовності підтримати зміну політичної влади і при вкрай критичному ставленні до неї, Едуард був перш за все патріотом та громадянином, і захист Батьківщини для нього був головним пріоритетом. Він хотів швидких системних змін. Він бачив своє місце в лавах захисників України, хотів битися за Батьківщину там, де найбільш небезпечно. Людина принципів, справжній воїн..."

Сам Едуард Зебін в одному з останніх постів, 2 листопада, писав (мовою оригіналу):

Пост философский плюс немного личного.
Наша страна больна. Не может біть здоровой страна самая богатая в Европе ресурсами и населенная самым бедным в Европе народом. Наша страна больна, это медицинский факт.
Следовательно, и наше общество больно. Симптомы налицо. Кто-то погибает и мерзнет на Востоке, кто-то развлекается в ресторанах . Кто-то отдает последние 50 гривен волонтерам, а кто-то прячет миллионы в огородах и под матрацами. Все пронизано болезнью, духовной и физической.
Если человек адаптирован к больному обществу – он болен. Если человек в больном обществе является странным, изгоем, маргиналом – возможно, он как раз здоров?
Кто мы, потерявшие работу, друзей, жилье, жен? Кто мы, те, кому “нормальные” крутят пальцем у виска с вопросом “почему ты не как все, дом-работа? Нахрен тебе эта война, она никому не нужна, вас используют, государство на вас положило, вы никому не нужны”. Кто мы, больные маргиналы, или наоборот, те, на ком можно построить нормальную, здоровую страну?

До війни Едуард жив у Полтаві. Був активним учасником Євромайдану, самовіддано уболівав за футбольний клуб "Дніпро". Незадовго до загибелі збирався їхати до батьків, у відпустку.
Поховали "Фізика" у Дніпрі...