Полтавець Сергій Гальонкін очолює суд апеляційної інстанції, який розглядає в тому числі і скарги на рішення Октябрського райсуду, де з вересня 2016 року працює його донька. При цьому обидва судді живуть під одним дахом – у скандально відомому будинку-церкві, як його охрестили журналісти.

Чи можливо в таких умовах дотримуватися незалежності та об’єктивності судового розгляду?

Чому є підстави стверджувати, що суддя вказала у декларації недостовірну інформацію і тепер їй загрожує відповідальність? Із яких причин за серпень місяць на розгляді у однієї судді було знято з розгляду 117 судових засідань? Відповіді на ці та інші питання — нижче.

22 серпня 2017 року наш журналіст завітав до Октябрського районного суду з метою взяти інтерв’ю у Юлії Гальонкіної стосовно серії підозрілих самовідводів у справі родини полтавця Андрія Осадчого. Зокрема, суддя взяла самовідвід через наявність дружніх стосунків із іншою суддею цього суду. Однак Гальонкіної не було на робочому місці, а помічники сказали, що вона на лікарняному.

Пізніше стало відомо, що пані суддя взагалі з початку місяця майже не ходить на роботу. При цьому, в її декларації вказано місце проживання — орендована квартира у Києві. Яким чином вона може працювати за 350 кілометрів від місця проживання — питання риторичне. В який спосіб пані суддя добирається на роботу і додому, адже задекларованого автомобіля у неї також немає? Яка причина постійної відсутності судді більшу частину серпня?

Очевидно, що мається багато нестиковок у її майновому стані. У відповідь на запит голова Октябрського райсуду Олександр Струков повідомив, що збори суддів місцевого суду не мають повноважень контролювати, перевіряти і навіть обговорювати інформацію, що міститься в електронних деклараціях суддів. При цьому, нагадаю, влітку збиралися ті ж самі збори суддів, де судді обговорювали пости у соцмережі своєї колеги Лариси Гольник.

Виходить, даний привід здається голові суду більш суттєвим, ніж недостовірні відомості у декларації. Навіть якщо інформація про житло Гальонкіної прямо впливає на її конфлікт інтересів та ставить під загрозу незалежне правосуддя у Полтаві.

Стосовно її відсутності голова суду повідомив, що з 31 липня по 9 серпня, а також з  17 по 29 серпня вона перебувала на лікарняному. І от саме з цього моменту починається найцікавіше.

17 серпня 2017 року Юлію Гальонкіну було госпіталізовано до гастроентерологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського. Рішення про це ухвалив в.о. головного лікаря Олександр Олійник. При цьому вона вказала свою справжню — полтавську адресу проживання (вул. Центральна).

Обласна лікарня не може брати до себе пацієнтів із дільничного округу Києва. Окрім того, для госпіталізації має бути направлення дільничного лікаря. Таким чином, неправда у декларації отримала документальне і фактичне підтвердження.

За вказаною адресою знаходиться величезний п’ятиповерховий будинок у Розсошенцях під Полтавою, який належить голові Апеляційного суду Полтавської області Сергію Гальонкіну. Там і живе насправді наша суддя.

Більше того, 29 серпня 2017 року у присутності головного лікаря обласної лікарні Г.А. Оксака була зафіксована відсутність Юлії Гальонкіної на території відділення. Головний лікар швидко придумав версію, що жінка пішла на процедури. Але на відео чітко видно, що в палаті на той момент ніхто не живе, там немає особистих речей, постіль застелена, всі речі побутового користування лишились неторкнутими.

На наші запити, чи перебувала Гальонкіна у них на лікуванні, на яких правових підставах її госпіталізували, враховуючи київську прописку (згідно з декларацією), обласна лікарня категорично відмовилась давати відповідь, чим порушила право журналіста на отримання інформації.

Як повідомив голова Октябрського районного суду Олександр Струков, через відсутність Юлії Гальонкіної на робочому місці у серпні було знято з розгляду 117 справ. Той нетривалий період, коли вона виходила на роботу (з 10 по 16 серпня) також виявився не надто продуктивним. Майже всі підписані ухвали з близько двох десятків справ, як показує реєстр судових рішень, були процесуальними та приймалися суддею за відсутності сторін, тобто у себе в кабінеті. 11 серпня суддя призначила на розгляд усього дві справи, а в робочий день 14 серпня — взагалі жодної.

Підсумовуючи викладене вище, маємо робити висновки.

1. Юлія Гальонкіна внесла недостовірні дані у декларацію за 2016 рік стосовно свого місця проживання, аби приховати факт свого спільного проживання з батьком — головою Апеляційного суду Полтавської області Сергієм Гальонкіним.

2. Сергій Гальонкін також вніс недостовірні дані у свою декларацію, не вказавши у ній спільне проживання з донькою Юлією.

3. Правомірність та обґрунтованість госпіталізації судді до гастроентерологічного відділення обласної лікарні потребує перевірки компетентних органів. Відсутність пацієнтки у відділенні може свідчити про фіктивне оформлення лікарняного листа (підробка документів). Дані обставини мають вивчати правоохоронні органи у ході досудового розслідування.

4. Головний лікар обласної лікарні Григорій Оксак має понести відповідальність за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

5. Ефективність та відвідуваність роботи Юлією Гальонкіною у серпні 2017 року потребує комісійної перевірки судовими наглядовими органами.

Мотиви ж, чому суддя так забажала приховати факт спільного проживання з батьком – очевидні. Адже всі скарги на її рішення потрапляють до Апеляційного суду Полтавської області, де він є головою. Між обома суддями виникає потрійний зв’язок: родинні відносини, процесуальна залежність і спільне проживання під одним дахом. Чи можливе чесне і незаангажоване правосуддя, коли батько має повноваження розглядати скарги на рішення доньки? А наступного дня вони будуть, наприклад, снідати за одним столом у себе вдома.

Оскільки виявлені обставини вийшли за рамки журналістського розслідування і стосуються адміністративної та кримінальної відповідальності, з усіх питань направленні звернення до правоохоронних та контролюючих органів.