Його батько загинув на фронті. Богдан разом з мамою та сестрами переїхав на Луганщину.
Пізніше він приєднався до зенітного полку, де майже до кінця війни допомагав розрізняти німецькі літаки від радянських.
У свої 94 роки, він не лише зберігає спогади про війну, а й грає на баяні, насолоджуючись музикою та проводить час із онуками.
