ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

20:00 10.02


Із 76 членів полтавського ОСББ дехто вважає себе "рівнішим" за інших

На жаль, дехто у Полтаві й досі живе за поняттями орвелівського "всі рівні, але деякі рівніші від інших". Саме вони і дискредитують саму ідею ОСББ — ясна річ, в умовах, коли ще так далеко до перемоги справедливості.

Цієї осені нам, мешканцям полтавської п'ятиповерхової "хрущовки", повідомили, що маємо створити ОСББ, інакше потрапимо під управління структури, котра буде брати з нас набагато більше, ніж обране нами керівництво об'єднання співвласників.

Минуло кілька місяців, якихось організаційних рухів більше не було, але звідтоді я ловила будь-які повідомлення у ЗМІ про життя й проблеми ОСББ, а ходячи мимо красеня-будинку, що височіє біля Палацу дитячої та юнацької творчості і має адресу: вулиця Пушкіна, 28, думала: там, певно, ОСББ давно діє, чи ж не поцікавитися досвідом і проблемами, щоб уникнути складнощів потім, як створимо своє об'єднання співвласників?

І ось одного січневого дня нарешті кинула печене й варене, читане й писане і пішла у двір того будинку. Першого ж мешканця, якого зустріла, запитала про те, як знайти голову ОСББ. Він пояснив, що вдень застати керівництво об'єднання важко, бо ж усі на основній роботі. А ось кого можна застати вдома, так це колишню бухгалтера і голову правління Світлану Павлівну — бабусю, яка й зараз бореться за права чесних мешканців.
 — А що, у вас і безчесні є?
Співрозмовник розсміявся, мовив:
 — Самі побачите, — назвав номер квартири Світлани Павлівни і побіг у справах…

Боротьба з "мажорами"

Так я познайомилася з однією із тих землячок, без яких Полтава давно би втратила своє обличчя і втонула в лайні. Бо це такі, як Світлана Павлівна Власова — не будуть байдуже минати купи сміття і ями у дворі чи заплющувати очі на ненажерність загребущих сусідів. Так її виховали. Де не мешкала раніше — скрізь намагалася прикрасити подвір'я: садила деревця, квіти, влаштовувала у дворах концерти для діток... До того ж три з половиною десятиліття пропрацювала у житлово-комунальному господарстві.

2005 року оселилася в цьому будинку — довелося стати бухгалтером ОСББ, а потім і головою правління обрали (на цій посаді працювала до 17 лютого 2011 року). Але й сьогодні вона — у клопотах за тим, щоб зробити життя мешканців, особливо діток, комфортнішим, довкілля — красивішим, а душі людські — чистішими.

Я прийшла дуже вчасно — у Світлани Павлівни саме новий раунд боротьби зі спробами "мажорів" приватизувати те, що належить усій спільноті мешканців будинку. 22 грудня 2017 року вона надіслала звернення голові Полтавської ОДА Валерію Головку, міському голові Олександру Мамаю, депутатові Сергію Капліну та директорові Держбудінспекції у Полтавській області Олені Морозовій. Ідеться в ньому про кілька проблем, передусім про те, як "круті" товариші намагаються захопити діляночку двору, де планувалося облаштувати дитячий майданчик.

Історія ця тягнеться від самого заселення будинку у 2005 році. Біля першого і другого під'їзду тоді громадилися закинуті недобудови громадянина О. Єфімова, які перетворилися на смердючу яму з жабами, мухами і становили загрозу життю й здоров'ю людей, особливо дітей, і домашніх тварин. Один хлопчик колись таки впав у ту клоаку.

Попоходивши по інстанціях, які спромагалися лише на відписки, Світлана Павлівна, тоді голова правління ОСББ, звернулася до суду і виграла процес: громадянина Єфімова було зобов'язано земельну ділянку привести у початковий стан. Це було у вересні 2008 року. 13 серпня 2009 року на загальних зборах ОСББ було вирішено, що тому із співвласників, хто облаштує дитячий майданчик, буде дано дозвіл на будівництво одного гаража. Зголосився С. Бєсєдін з квартири №27 і виявив надзвичайну спритність: "завзято і швидко незаконно вивіз причепом майно, належне гр. Єфімову О.Д.: всі залізні вироби... і три вантажних машини бутового каміння та збудував самовільно гараж на дві машини, після чого зник, не виконавши свого зобов'язання", - пише Власова у згаданому зверненні (у квартирі тепер живе сестра пана Бєсєдіна з чоловіком).

Світлана Павлівна без сліз не може говорити про той період, коли до неї навіть підлітки зверталися: "Давайте щось зробимо з тим гнилим болотом", навіть зекономлені кишенькові гроші пропонували. Вона викачала болото з котлована за свій кошт. Потім звернулася на прийом до депутата Сергія Капліна, і небезпечна ямега була засипана. Та як тільки Каплін поїхав до Києва, говориться у зверненні, С. Бєсєдін, А. Лемешко, М. Мороховець, А. Вернигора не дають нічого робити далі, бо бажають незаконно, самовільно, в лише своїх корисливих інтересах збудувати собі гаражі на цьому місці. Так, коли ініціативна група зі співвласників будинку під керівництвом голови правління ОСББ посадила п'ять дерев-липок, то зранку наступного дня на місці цього дитячого майданчика Мороховець та Вернигора завезли машину щебеню, забили залізні кілки та огородили цю ділянку, сповістивши, що це ділянка саме для їх авто...

Ось такий конфлікт виник через те, що із 76 рівних у правах членів ОСББ дехто вважає себе "рівнішим". І очевидно, що це не окремий випадок, а тенденція, пов'язана з психологією тих, кого називають скоробагатьками, мажорами, крутеликами і т. п.

Засвідчує цю тенденцію і другий приклад ігнорування рівноправності членів ОСББ у цьому ж будинку. Власникові квартири №18 В.П. Шеметові заманулося до своїх 88 квадратних метрів доточити ще 88, добудувавши другий поверх на технічному поверсі будинку. Ясна річ, на такі витребеньки потрібен дозвіл усіх членів об'єднання, а якщо він буде одержаний, то треба сплатити вартість площі, відчуженої у всіх мешканців – 182 тисячі гривень. Та хіба ж синам номенклатурників закон писаний? Пан Шемет продає квартири, не сплативши об'єднанню жодної копійки, до того ж при добудовних роботах "добродії" забили шахти витяжки будівельним сміттям. Грюкали так, що у сусідів і кахлі повідпадали, а в декого й каналізацію порушили, відтак 70-річній Власовій довелося разом із сантехніком ті пориви ліквідовувати.

Але знайшлися тоді серед співвласників будинку п'ятеро "крутих", які підмінили всю спільноту мешканців і поставили свої підписи, нібито даючи дозвіл на незаконну добудову поверху Шеметової квартири. Це В.А. Азаров, М.К. Білан, С.А. Одабаш'ян, О.В. Петровський та А.О. Лемешко. А що - усі ж рівні, але дехто таки рівніший...

Дивлячись на Шемета, розширювати свої володіння узялася й Л. Васильєва із квартири номер 16: маючи 91 метр квадратний, захопила ще 50 квадратів технічного поверху, почала піднімати панелі даху…

Справу забутування шахт витяжок успішно продовжив пан Мороховець, який без відома правління та інших дозвільних органів узявся переплановувати квартиру.

Мешканці по старій пам'яті йшли до мене зі скаргами, відтак я піднялася до Мороховця на 6-й поверх, щоб з'ясувати, що ж він таке робить, то він мене вилаяв нецензурно і пригрозив спустити з поверху. Також закрив ячейки електролічильників, які мають бути у загальному доступі співвласників-користувачів, і не дає нікому ключа

 — розповідає Світлана Павлівна.

Припис є, але виконувати його "рівніші" не поспішають. Стан дитячого майданчика. 10 лютого 2018 р. 

"Здесь живут уважаемые люди!"

Погроз від "рівніших" наслухалася вона чимало. Деякі анекдотичні, як, наприклад, заява одної пані у відповідь на прохання показати дозвільні документи: "Какие дебильные люди, не знают, что сейчас за деньги все делается!". Світлана Павлівна у відповідь порадила "крутій" дамі: "Підійди, голубочко, до дзеркала, і побачиш дебілку, тільки з вищою освітою".

"Здесь живут уважаемые люди!" — повчав інший "крутий", а сам курить на балконі 8-го поверху і вниз недокурки кидає (до речі, так і пожежу спричинити можна, як раптом недокурок до землі не долетить).

А деякі з погроз були моторошні, і одна з них увінчалася навіть рукоприкладством.
 — Було це тоді, як Шемет зробив свою надбудову і не платить ні за тепло, ні за воду. Я була головою правління, а один член правління приносить договір, що має узаконити незаконну добудову, і каже, щоб підписала. Я читаю.
 — Що ви читаєте? Я вам розкажу.
 — Мене вчили, що перш ніж підпис ставити, слід усе уважно прочитати.
Прочитала я все і кажу:
- А чому це я маю підписувати документ, який мають підписати всі співвласники?
Пішов він. Наступного дня прибігає до мене його дружина. У мене, на щастя, тоді гостювала знайома, тож усе обмежилося погрозою: "Тебя муж вчера не побил, так я побью". А наступного дня вона знову стукає у двері, я не відчиняю, а вона стукає й стукає. Я не витримала, відчинила, а вона мене шарах по окулярах мобілкою! Скельце вилетіло, кров побігла...

Оце вони так звикли добиватися, щоб усе було по-їхньому.

Що ж робити громаді співвласників у таких випадках, коли група "рівніших" намагається встановити свій диктат? Головне, не бути байдужими, не ховатися від проблем у своїх чотирьох стінах. На жаль, оте почуття громади, яке було притаманне українцям із давніх давен, системно руйнувалося протягом століть поневолення. Уміли ми громадою і з потічка ставочок зробити, і гребельки на ставочках побудувати, і вербами ті ставочки обсадити, і річечки наші, як мою Грунь-Ташань приміром, прочистити від очеретяних заростей...

І ось ця форма — ОСББ — в ідеалі мала б у міських умовах відроджувати в наших душах почуття громади. Але, на жаль, дехто й досі живе за поняттями орвелівського афоризму - "усі рівні, але деякі рівніші від інших". Саме вони і дискредитують ідею ОСББ — ясна річ, в умовах, коли ще так далеко до омріяного ідеалу правової і праведної України.

Вірші сусідам

Як каже письменник Сергій Жадан, "демони, які зазвичай заважають жити і не дають дихати, давно зникли з вулиць і публічних місць, з ними неможливо боротися за допомогою барикад і вуличних концертів, вони ховаються в приватних помешканнях і закритих клубах, і тому вся боротьба давно перенеслася туди". Ще мені подобається віршована цитата із Жадана на цю тему:

Ніхто не пришле тобі нормального директора,
чесного ректора чи податкового інспектора.
Нікого не цікавлять твої завали й стреси,
приступи агресії й сезонні депресії.

Нікого не хвилює, як ти повернеш кредити.
В разі чого, тебе можна буде засудити і посадити.
Нікого не турбують твої потреби.
Тому давай, браток, — все залежить від тебе!

Отак і Світлана Павлівна намагається достукатися до совісті всіх мешканців будинку, закликає не бути байдужими. Адже багато хто збайдужів до життя спільноти будинку. Раніше на збори приходили щонеділі, тепер багатьох не докличешся. Тож Світлана Павлівна навіть віршоване послання сусідам написала.

Шановні сусіди!
Ми живемо із вами в однім домі,
І подвір'я спільне будинкове є.
Ми всі сусіди, і близькі, й знайомі.
Проблем немало у громади постає:
Немає й досі в нас майданчика для діток
Й альтанки, щоби влітку відпочить.
Мало рослин. А замість зелені та квіток
Двигун авто, як трактор, деренчить...
На схилі літ так хочеться лишити
Хороші справи із турботою про всіх,

Щоб нам у листячку й пелюстках жити,
Щоб все було по правді, а не сміх.
І дуже прикро: в нас таки знайшлися
Ті, що накинули несите око на чуже.
Мороховець й Вернигора зійшлися,
Щоб світлі мрії перекреслити! Невже?

Вони гараж у нас в дворі збудують
Там, де малечі бігати пора?
Хай врешті твердо "НІ!" від нас почують,
Нехай закінчиться несправедлива гра!
Я відсудила землю цю для справи.
Для всіх жильців ходила по судах,
Щоб мали вигляд ми, як слід, в центрі Полтави,
Котра пишається у парках і садах.
Щоб був розарій й радували квіти,
Щоби шуміли липи і кленки,
Щоб на майданчику дитячім грались діти,

Щоб це зробили разом, залюбки!
Й пані Бєсєдіна нехай скоріш згадає
Свою обіцянку майданчик змайструвать!
Й на святе діло кошти відшукає,
Щоби її могли всі поважать!
На тих посадах, що я обіймала,

Могла і я "гаражик відірвать",
Але я добре батьків вислів пам'ятала:
"Що скажуть люди?". Ні, не можна зловживать!
І моя совість не дозволила ні вкрасти,
Ані громадське в гаманець сховать.
Я не могла ніяк так низько впасти,

Тому я маю право закликать:
Прошу, байдужими не будьте, люди!
Ми ж в нашім місті служим за зразок.
Хай хоч малесенька оаза біля дому буде,
Де чаруватимуть і клумби, і бузок,

Й дерева інші, які кисень подарують.
(А це не чорний вихлоп від авто!)
То чиї ж руки диво те влаштують?
Хто, як не ми ? Скажіть, будь ласка, хто?
Ми! Добрі люди, дорогі сусіди
З гарячим серцем й совістю в душі!

Переживем всіх горлохватів і всі біди
І встоїм на крутому віражі!

Приходьте всі на наступні збори ОСББ обов'язково!

...Є ще одна гостра проблема у багатьох ОСББ — чимало мешканців не платять за комуналку, відтак це лягає на плечі сумлінних платників. Юристи пишуть із цього приводу, що неплатники поділяються на три групи:
 — одні хочуть платити, але опинилися в скрутному фінансовому становищі (таких мешканців можна залучити до якихось оплачуваних робіт, і їхня зарплата піде в рахунок заборгованості);
 — другі не можуть і не хочуть платити (це наркомани, алкоголіки, тут правлінню ОСББ залишається звертатися до суду);
 — треті можуть платити, але не хочуть. Це зазвичай діти начальників, що роз’їжджають на "крутих" авто і є власниками багатьох шикарних об’єктів нерухомості. Судитися з ними правління ОСББ часто бояться. А треба!

Ідучи від Світлани Павлівни додому, у під’їзді я побачила аркуш, де вказано квартири, що мають заборгованість більше одного місяця станом на 23 грудня 2017 року. Переписала цей документ, а потім уточнила прізвища власників. І переконалася, що найбільшу заборгованість мають далеко не бідні люди. А справжнім шоком було побачити серед рекордсменів щодо заборгованості уже згадуваного Артема Вернигору, сина голови облпрофради і депутата двох скликань Леоніда Вернигори — 8561.10 грн і доньку колишнього мера Кукоби — 5051.06 грн.

До речі, раніше борги у Анни Бенюк (Кукоби) були в кілька разів більші, сягали, за словами сусідів, 20 тисяч, просто вона готується продати свою 260-метрову квартиру — щось там розгороджує — то стала платити (салон на першому поверсі пані ще раніше продала).

Теоретично доньки й сини номенклатурних татусів розуміють, що перед законом усі рівні, але ж важко утриматися від спокуси бути трішки "рівнішими". І тоді з такої прогресивної форми управління житловим господарством, як ОСББ, знову виходить "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла із безсмертним, виявляється, афоризмом: "Усі тварини рівні, але деякі рівніші від інших".

Ганна ДЕНИСКО

P. S. Днями Світлана Павлівна одержала кілька відповідей на своє звернення та копію припису інспекції з контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Полтави від 23 січня 2018 року, яким А. Вернигору та М. Мороховця зобов’язано демонтувати обмежуючі пристрої, встановлені без дозвільних документів. Невдовзі очікуються чергові збори співвласників будинку...

ОСББ, конфлікт, скандал, закон, право, суд, історія, ДАБІ

За темою:

  • Стоп перейменуванню: у Полтаві розпустили групу з декомунізації та деколонізації
  • Топ-5 за тиждень :








    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.