Kantar зафіксувала низький індекс проблемного гемблінгу в Україні

Міжнародна дослідницька компанія Kantar оцінила рівень проблемної азартної поведінки в Україні як один із найнижчих за індексом Problem Gambling Severity Index (PGSI). За даними дослідження показник становив від 0,85 до 1,03, що відповідає категорії низького ризику. Про це розповів президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут в інтерв’ю УНІАН, коментуючи результати замірів.

За словами Когута, «індекс PGSI в Україні низький, від 0,85 до 1,03», а діапазон вкладається в категорію Low Risk Gambling. У такій інтерпретації, зазначив він, «проблем лудоманії немає, якщо говорити про показники країни», при цьому оцінка будується на стандартній міжнародній методиці.

Індекс PGSI як вимірювали ризик проблемної поведінки

PGSI розглядається як міжнародний орієнтир, яким у різних країнах оцінюють ризик проблемної азартної поведінки серед дорослого населення. Він використовується в соціологічних опитуваннях і допомагає зафіксувати, наскільки участь в азартних іграх пов’язана з потенційно несприятливими фінансовими, психологічними або соціальними наслідками.

У публічному обговоренні навколо цього індексу часто виникає питання зіставності, оскільки в різних юрисдикціях відрізняються ринок, доступність ігор і регуляторні умови. Тому порівняння зазвичай сприймається як порівняльна шкала, яка дозволяє побачити порядок величин і динаміку, а не як точний портрет кожної країни без поправок на контекст.

Світ і Євросоюз у якому ряду стоїть Україна

Згідно з даними, наведеними в коментарі асоціації, середнє значення PGSI у світі становить 1,41 на основі аналізу 64 країн. Серед країн Євросоюзу одні з найвищих показників в Італії 2,17 і Великій Британії 2,5. Ці цифри використовуються як зіставні орієнтири за одним і тим самим індексом, щоб показати різницю в рівнях зафіксованого ризику.

На цьому тлі український діапазон від 0,85 до 1,03 виглядає помітно нижче. Водночас експерти зазвичай звертають увагу, що подібні індекси чутливі до структури вибірки і до того, як саме сформульовані питання, тому їх трактування нерідко супроводжується додатковими застереженнями щодо методології.

Як проводилося опитування і хто увійшов до вибірки

Деталі дослідження Kantar викладені пресслужбою асоціації. Йдеться про репрезентативне всеукраїнське онлайн-опитування, сфокусоване на людях із нещодавнім досвідом участі в гемблінгу.

Ключові параметри методології, які наводяться в повідомленні асоціації, виглядають так:

• чоловіки та жінки віком від 18 до 69 років

• користувалися послугами гемблінгу протягом останніх 3 місяців

• формат онлайн-опитування тривалістю близько 20 хвилин

• панель респондентів Kantar Access Panel

Позиція асоціації та мотиви навколо теми залежності

 В асоціації пов’язують гостроту дискусій про залежність із боротьбою за правила ринку, де на тлі суспільного тиску простіше запроваджувати додаткові обмеження для легальних компаній. Олександр Когут стверджує, що акцент на масовій лудоманії може бути вигідний нелегальним операторам, оскільки зміщує фокус регулювання.

В інтерв’ю він сформулював це так «тоді логічно почати затискати легальних операторів, вводити різні ліміти та інші обмеження, усі лудомани опиняться в тіньовому секторі». Решту частини аргументації асоціація розвиває навколо конкуренції легального сегмента з нелегальними сайтами та сервісами, які не дотримуються вимог відповідальної гри.

Чому обмеження можуть уводити гравців у тінь

Логіка асоціації будується на передумові, що жорсткі ліміти сприймаються частиною аудиторії як перешкода і підштовхують до пошуку обхідних варіантів. У такому сценарії можливий перехід у нелегальні онлайн-казино, де відсутні механізми верифікації, самовиключення та фінансового контролю.

Щоб утримати користувача в правовому полі, легальні оператори змушені шукати баланс між вимогами регулятора та інтересом аудиторії. Одним із робочих інструментів тут стають вітальні програми, які дозволяють новачку ознайомитися з процесом без негайних фінансових зобов’язань.

В умовах конкуренції з нелегальними майданчиками, де обмежень практично немає, такі механіки допомагають привернути увагу до ліцензійних продуктів. Серед них виділяються бездепозитні бонуси в казино України, які оператори пропонують для залучення нових відвідувачів і ознайомлення з платформою. Це спосіб показати користувачеві якість сервісу та асортимент ігор, не вимагаючи від нього першого поповнення рахунку.

Легальний бізнес таким чином намагається запропонувати прозору альтернативу сірим схемам, роблячи ставку на довгострокову взаємодію, а не на примус. Питання лише в тому, наскільки такі методи здатні компенсувати привабливість повної свободи в нелегальному сегменті.

В асоціації також вказують, що боротьба із залежністю через одні лише обмеження може не дати очікуваного ефекту, якщо паралельно зберігається широкий доступ до нелегальної пропозиції. Як вразливе місце цієї позиції критики зазвичай називають нестачу відкритих даних про те, яка частка користувачів справді змінює легальні сервіси на нелегальні через ліміти.

Оцінки тіньового ринку та плани регулярного моніторингу

За оцінками Kantar, Gradus і Factum нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%. Легальний ринок оцінюється приблизно в 59,6 млрд грн на рік, нелегальний від 37,72 до 66,53 млрд грн, такі параметри наводяться як орієнтири масштабу.

Окремо в матеріалах асоціації зазначається, що 90% усіх нелегальних казино мають російське походження. На цьому тлі асоціація наполягає на тому, що увага до реальних часток нелегальної пропозиції важлива для оцінки будь-яких соціальних ризиків, пов’язаних з азартними іграми.

Когут також повідомив про намір учасників ринку вимірювати галузеві показники проблемного гемблінгу на регулярній основі, щоб підтримувати «об’єктивну картину». Він додав, що більш ранні дослідження, які проводилися в Україні під патронатом МОЗ, за його словами, також не підтверджували лудоманію як проблему на рівні країни.