Керівникам Полтавського ГЗК призначили застави від 2 до 60 мільйонів

“Відповідно до рішення судді, всі шість підозрюваних мають перебувати в СІЗО з альтернативою внесення застави”, – йдеться в повідомленні.

Організатор оборудок має внести 60 мільйонів гривень, решта – від 2 до 40 млн грн. У ДБР додали, що підозрювані намагались уникнути контактів зі слідством та переховувались, але їх затримали та доставили в суд під конвоєм.

Працівники ДБР у взаємодії з СБУ та Офісом Генерального прокурора наприкінці червня повідомили про підозру керівництву правління ПрАТ “Полтавський ГЗК”, начальникам відділів, через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, а також керівництву фірми-прокладки, через яку відбувались махінації. Слідство встановило, що посадовці протиправно заволоділи майже 400 мільйонами гривень від видобутку та подальшої реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів.

Зокрема, без відповідних дозволів продавали щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Готівка від продажу виводилася через конвертцентри та розподілялася між учасниками злочинної групи.

Зокрема, топменеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Готівка від продажу виводилася через конвертцентри та розподілялася між учасниками злочинної групи.

У рамках розслідування було проведено 15 обшуків на території Києва, а також Харківської та Полтавської областей, в офісних приміщеннях та за місцями проживання топменеджерів ПрАТ "Полтавський ГЗК", фірмах-прокладках та підприємствах транзитно-конвертаційного сектору.

© dbr.gov.ua

Як повідомляв УНІАН, 29 червні ДБР повідомило про підозру у справі про привласненні 400 млн грн від видобутку та продажу корисних копалин державного значення без відповідних дозволів. Підозру отримади 6 осіб, а саме керівництво правління комбінату, начальники відділів, через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, а також керівництво фірми-прокладки, через яку відбувались махінації.

Їм було повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (вчинення правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі) КК України.

Максимальне покарання за цими статтями – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У липні 2021 року у ДБР повідомили, що Інтерпол оголосив у міжнародний розшук народного депутата Верховної Ради III–VIII скликань, колишнього власника банку "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго.

У бюро нагадали, що у вересні 2019 року екс-депутату було повідомлено про підозру, адже він як колишній власник банку організував розтрату 113 млн доларів цієї фінустанови. Після цього вказаний банк було визнано неплатоспроможним.

Жеваго був затриманий 27 грудня 2022 року у Куршевелі (Франція). 5 січня французький суд ухвалив рішення про взяття затриманого під судовий нагляд. 30 березня стало відомо, що суд у Франції відмовив Україні в екстрадиції бізнесмена Жеваго.

При цьому 7 березня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заявив, що домігся арешту активів власника АТ "Банк "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго у межах забезпечення позову про відшкодування збитків Банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн.

Так, суд наклав арешт на активи трьох ГЗК, серед яких і "Полтавський ГЗК", 50,3% корпоративних прав в статуті якого належить Жеваго. Зазначалось, що згадані ГЗК опосередковано належать Жеваго через Ferrexpo AG.