Кременчуцька повінь: чому сталася та коли скінчиться

Такої повені, як у квітні 2023 року, Кременчук не бачив близько 50 років.

За офіційними даними станом на 20 квітня вода в Дніпрі піднялася на 60-80 метрів над рівнем моря, у прилеглих населених пунктах підтопленими залишаються понад 400 присадибних ділянок. 

Одні кременчужани милуються великою водою, інші — нарікають на збитки, а дехто навіть озвучує конспірологічні теорії — мовляв, нас топлять білоруси або ж наші спецслужби планують затопити Енергодар.

\Утім, місцеві чиновники заспокоюють: нічого надзвичайного, усе під контролем.

Про те, що відбувається насправді, запитали у Максима Сороки, еколога та науковця, кандидата технічних наук, експерта у галузі управління природоохоронною діяльністю, екологічної політики та моніторингу стану та якості довкілля. 

— Чому, на вашу думку, так сильно, вперше за 50 років, піднявся рівень води в Дніпрі? Які фактори вплинули? Тим більше, що повінь на Полтавщині не  прогнозували. 

— Не варто плутати питання рівня води у водосховищі (на каскаді) та загальний стік води. Тому, що це не вперше за 50 років у нас такі повені та рясні дощі. Нещодавно я вашій колезі-журналістці наводив як приклад одну зі свіжих монографій на цю тему. Для каскаду верхнього Дніпра весняні розливи та повені — це типова справа. Кожні 8-15 років в Україні через збіг гідрометеорологічних чинників ми маємо «велику воду» у Дніпрі. Тому без паніки. Це нормальне явище, це вже було. Люди просто забули. Ситуацію потрібно розділяти на причинами та наслідками у різних частинах каскаду річки Дніпро. 

— Зосередьмося на Кременчуці. 

— За прогнозами січня, у лютому повені не очікували, це правда. Прогноз був оновлений на початку березня, а потім екстрено оновлений у кінці березня. Причина — ускладнення метеорологічних умов. Територією верхнього та середнього каскаду Дніпра на початку березня пройшли дощі та сніг, а потім за ними ще дощі, а потім дощі — які очікували у травні. От ми й маємо — ця весна принесла «велику воду» у водозбірний басейн. І це не тільки територія України, водозабірний басейн верхнього Дніпра розташований і на території Білорусі, і на болотах Росії. Тож така рясна кількість опадів запустила ланцюгову реакцію у всьому басейні Дніпра. «Велика вода», яка заповнює верхній каскад, починає рух до середнього каскаду і далі. 

«Ми всі помремо» — це не той випадок

— Чи припускаєтеся ви думки, що держструктури «Укргідроенерго», до складу якої входять усі українські ГЕС, свідомо збільшили пропуск води з певною метою?

— Так. Авжеж, з початку квітня «Укргідроенерго» збільшило скид та перекид води з верхніх водосховищ до нижніх. Проте це підкреслюю, що це штатна технологічна ситуація. Тут з нами злий жарт зіграла наша спроба накопичити воду для компенсації дебільних дій окупантів у Каховському водосховищі. Впродовж останніх шести місяців у верхньому та середньому каскаді ми накопичували воду, щоб у випадку абсолютно шизоїдних дій росіян ми змогли компенсувати та дозаповнити Каховське водосховище. Тому у водосховищах на початок березня (перед початком ускладнення гідрометеорологічних умов) і без того був високий рівень води. Однак щойно метеорологи оновили прогноз — «Укргідроенерго» почало поступово спускати воду, аби вирівняти надходження води з верхнього каскаду. Проте це неможливо зробити швидко. Якщо дуже швидко почати спускати та перекидати воду,  то ти підтоплюєш території нижче від греблі.

— Як ви ставитеся до «конспірологічних теорій», якими рясніють соцмережі?

— Я знаю про конспірологію та інші дебільні теорії змов. Мій фаворит зараз — що білоруси та Лукашенко спеціально нас топлять. Це повний маразм. «Укргідроенерго» та водні господарства спеціально збільшили пропуск води, аби дати можливість «великій воді» весняної повені пройти територією України. При цьому — ми не повинні залишитися без запасу води для екстреного донаповнення Каховського водосховища.

— Офіційно озвучували інформацію про те, що така повінь виникла через те, що у білоруському Гомелі прорвало дамбу… 

— Це правда. Але це вплинуло на заплавні та водно-болотні землі на півночі Україні. Там збереглося багато боліт. Тому екосистема цю воду добре збалансувала. Навіть якби вся їх білоруська вода зійшла, це б максимум підняло рівень Київського моря на 30 см. Тому це маячня. Прорвало, так прорвало. Це тільки додало проблем, проте не критично. Зараз причина не в цьому. І «ми всі помремо» — це не той випадок. Люди так жваво та активно реагують, тому що останні 4 роки у нас були посушливими, і всі відвикли від таких природних явищ. Але є і ще одна причина люди будують всюди, де хочуть, нехтуючи вимогами Водного кодексу. 

«Повінь, можливо, змусить  людей звернути на водну проблему увагу»

— Як цьогорічна повінь вплине на екосистему? 

— Ця повінь не несе глобального екологічного впливу на екосистему. Я вважаю, що від цього є навіть позитивний вплив. Нещодавно з колегами обговорювали це питання, і ми зійшлися на думці, що: перше — повінь, можливо, змусить людей звернути на водну проблему увагу; друге — можливо, так всі зрозуміють, що будувати на заплавних та розливних землях та водно-болотних угіддях вчені забороняють не просто так; і третє — це наситить водою багато заплавних земель, які з приходом потепління будуть більш активно розвиватися. В жодному разі ця проблема не містить екологічної загрози, тому що греблі водосховищ працюють штатно, і всі фахівці розуміють, що вони роблять, та як це контролювати. 

— Які прогнози по поточній ситуації? Коли спаде рівень води у Дніпрі в районі Кременчука?  Які прогнози на наступні роки — чи чекати повеней ще?

— Прогнозів не люблю їх давати, тим паче Укргідрометцентр  на період воєнного стану не оприлюднює точні дані. Я можу поділитися своєю суб'єктивною думкою та думкою своїх колег. Укргідрометцентр та Єврогідрометцентр оновили минулого тижня прогноз знову. Вони очікують новий фронт зі зливами у першій половині травня. Проте це ж — метеорологія. Може бути, а може і не бути. Ця хвиля повені, на мою думку, у верхньому каскаді Дніпра має стабілізуватися за тиждень, а вирішитися десь за 2 тижні. Середній каскад відповідно +4-6 днів. Нижній каскад відповідно +10-15 днів. Тож мешканці Кременчука будуть бачити наслідки повені ще два тижні. Тому, що середній каскад буде пропускати воду з верхнього каскаду.

Хочу зауважити, що зараз поширюють необ’єктивні світлини з прибережних водоохоронних смуг — показуючи, як усе затоплене. Люди, що там набудували (як, хто і чому їм дали на це дозвіл — це велике питання) — вони знали, на що погоджуються, будуючи на заплавних землях. Тим паче зараз намагаються тримати рівень підтоплення до 0,5 м — а це не критично. Тому повторюся, що можливо, так люди розуміють, що будувати на заплавних та розливних землях та водно-болотних угіддях вчені та архітектори забороняють не просто так.