Обласна влада перекладає відповідальність за берегоукріплення Кременчуцького водосховища на державу.
На сьогодні моніторинг берегів на Кременчуцькому водосховищі включає 7 ділянок спостережень в межах Черкаської області, 5 ділянок в межах Кіровоградської області і 7 – Полтавської областей.
Фахівці стверджують: найбільших руйнувань зазнають береги в межах Полтавської області. Так, за результатами обстеження середня величина переформування берегів в Полтавській області цього року становила 1,3 метри, а втрати земельних угідь склали 2,68 га з початку 2017 року і 5,38 га у 2016 році.
Найбільшого руйнування зазнають береги поблизу населених пунктів Глобинського та Кременчуцького районів області, у районах смт. Градизьк, с.Васьківка, с.Пронозівка, с.Мозоліївка, с.Максимівка. Унаслідок переформування берегів було втрачено більше 800 гектарів земельних угідь. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ у селі Пронозівка.
Через інтенсивне обвалення берегів Кременчуцького водосховища створюються нові мілководдя, на яких у спекотну погоду відбуваються природно-техногенні процеси, що призводить до забруднення води у водоймі та інших небажаних явищ, повідомили у Департаменті екології та природних ресурсів ОДА.
Усього з 156 км берегової лінії близько 44 км розмиває. Внаслідок руйнування берегів водного об'єкта спостерігається і суттєве погіршення якості поверхневих вод, що в свою чергу має вплив і на якість питної води Кременчука.
А в сусідній Кіровоградщині — під загрозою підтоплення села Велика Андрусівка та Нагірне. Неподалік від берега також розташоване місцеве кладовище. Місцеві жителі побоюються, що через його розмив може статися екологічна катастрофа.
Аби припинити руйнацію, в 70-х роках минулого століття лісгосп висаджував дерева уздовж берегів, але запобігти розмиву не вдалося. Зокрема, останні 200 метрів не можуть доробити через відсутність коштів, це близько 7 млн гривень. Кам'яну захисну дамбу навколо Великої Андрусівки почали облаштовувати 20 років тому і виконали до 90% робіт, зазначає 5 канал.
