Лише третина жертв торгівлі людьми усвідомлюють це, але не всі готові визнати свій статус

Не від гарного життя наші земляки подаються на заробітки – як в інші області, так і за кордон. Проте, в складних життєвих ситуаціях, або у пошуках більшої зарплатні чи "легких" грошей багато хто втрачає пильність. Це значно збільшує небезпеку стати жертвою шахраїв і піддатися експлуатації: трудовій чи навіть сексуальній, або бути втягнутим у жебрацтво чи злочинну діяльність.

Наприкінці грудня минулого року до поліції на полтавському автовокзалі звернувся 17-річний юнак, вихованець інтернату із Західної України. Як з'ясувалося, він, шукаючи роботу, погодився працювати у будівельній бригаді в Росії. Його, разом із групою осіб різних національностей вивезли у Брянську область, де бригада три місяці працювала на будівництві. Коли об'єкт був зданий, людей вивезли в ліс, побили та кинули напризволяще. Хлопець п'ять діб ішов пішки до кордону з Україною, попутним транспортом дістався Полтави й звернувся до поліції. Поліцейські передали його до нашого кризового центру. В результаті медичного обстеження у нього виявлені серйозні тілесні ушкодження, спричинені побоями. Наразі хлопець проживає у нашому центрі адаптації, з ним працюють психологи, він працевлаштований на базі навчально-виховного центру. Триває процес поновлення документів, що дасть можливість підшукати хлопцю постійну роботу

– повідала історію одного з підопічних Центру адаптації програмний керівник БО "Світло надії" Ольга Гришко.

Ще одну моторошну історію розповіла пані Ольга. В середині 2000-х років підприємець із Миргорода взяв у банку кредит для розширення власного бізнесу, а потім, коли ціна за долар підскочила з 4,5 до 8 гривень, чоловік зрозумів, що не має можливості повернути кредитні кошти, а вдома двоє малих дітей та дружина у декретній відпустці. Чоловік, що був на грані відчаю, шукав роботу в інтернеті та знайшов оголошення щодо торгівлі органами. Ще у 2007 році після співбесіди з посередником миргородчанин пройшов повне обстеження в Національному інституті хірургії та трансплантології та був доставлений на Шри-Ланку, ще йому видалили нирку з метою трансплантації. І хоча фінансові зобов'язання протилежна сторона виконала повністю, українські правоохоронці кваліфікують справу як таку, де є використання скрутного становища жертви. Наляканий чоловік не звертався за медичною допомогою та довгими роками не проходив обстеження стану здоров'я – боявся кримінальної відповідальності. Цей факт був виявлений випадково, вже кілька років триває з'ясування обставин діяльності групи, що шукала та відправляла за кордон на операцію українців.  Наразі з постраждалим працюють психологи, розглядається можливість зміни міста проживання для нього та його родини, найближчим часом розпочинається медична реабілітація в Києві.

За рік роботи, з квітня 2016 року, подібних історій фахівці центру адаптації чули кілька десятків. Як правило, від людей, які в минулому стикалися з ситуаціями, коли їм доводилося примусом  виконувати роботи, не обумовлені трудовими контрактами, стати жертвою неоплачуваної праці, або навіть яких проти власної волі переміщали в інше місце роботи чи утримували силою. Як зазначає заступник директора БО "Світло надії" Роман Дрозд, часто особи, які потрапили у згадані ситуації, не ідентифікували себе як ті, що постраждали внаслідок торгівлі людьми й не знали від кого і на яку допомогу можуть розраховувати.

 — Приблизно 65 відсотків постраждалих від торгівлі людьми мовчать про це – вони не тільки не зверталися за допомогою та не повідомляли своїм близьким, але й самі не усвідомлювали цього, – зазначив Максим Демченко, виконавчий директор БО "Світло надії".

Влітку 2015 року біля Полтавської ОДА влаштували інсталяцію "Невидимі", яка привернула увагу громадськості до проблеми трудової експлуатації, рабства і торгівлі людьми. Навесні 2016 року БО "Світло надії" спільно з Національною поліцією Полтавщини та профільними управліннями ОДА підписали Меморандум про співпрацю у сфері роботи по запобіганню торгівлі людьми. Відтоді благодійна організація провела кілька інформаційних акцій у місті з метою запобігання втягуванню громадян у експлуатацію чи торгівлю людьми, тренінги та заняття для співробітників поліції й соціальних працівників щодо виявлення жертв вказаної злочинної діяльності.

До 2016 року ми мали у середньому на рік один виявлений випадок, який кваліфікувався, як торгівля людьми. Протягом 2016 року, з початку співпраці з БО "Світло надії", наша спільна робота виявилася більш ефективною. Ми спільно виявили на теренах Полтавщини факт торгівлі людьми, а саме такий його вид, як трудова експлуатація. Відкрили кримінальне провадження, п'ять осіб є потерпілими, вони вже мають статус жертв торгівлі людьми. Справа розглянута судом, організаторам та співучасникам винесений обвинувальний вирок. З початку 2017 року вже маємо доведений факт торгівлі людьми, затримана група трафікерів, що нелегально переправляла людей у Туреччину з метою їх експлуатації - особам оголошено про підозру, справа передається до суду

– розповів Валентин Кириченко, начальник відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП у Полтавській області.

Поліцейський зазначає, що, попри відносно невеликий штат його відділу, а це лише 11 осіб, Полтавщина знаходиться на одному з провідних міст в Україні щодо виявлення та запобігання фактам торгівлі людьми. Наприклад, наші показники вищі, ніж у тієї ж Дніпропетровської області, де до штату такого ж відділу входить 28 осіб.

Не завжди поліція отримує інформацію про вчинені протиправні дії від самих постраждалих. Наприклад, як це було в Чутовому, у поліцію повідомили просто небайдужі люди, які побачили "заробітчан", які повернулись додому побиті й скалічені замість того, щоб привезти гроші за роботу (самі "заробітчани" вважали, що їм просто "не пощастило", а правоохоронці кваліфікували справу, як трудова експлуатація).

Шестеро осіб, які постраждали внаслідок торгівлі людьми (ОПТЛ), самостійно звернулися до представників благодійної організації просто під час інформаційних заходів у центрі Полтави навесні та восени минулого року. Усього ж за рік роботи у вказаному напрямку було ідентифіковано 11 ОПТЛ, ще одна особа була пере направлена з Миколаївської області для отримання допомоги. З них вісім осіб постраждали від трудової експлуатації, по одній особі зазнали таких форм експлуатації, як торгівля органами, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво та втягнення у злочинну діяльність.
Усі ці люди мають статус ОПТЛ, згідно з критеріями Міжнародної організації з міграції та отримують допомогу відповідно до програм реінтеграції. Віднедавна в Україні змінились умови надання одноразової допомоги особам з державним статусом ОПТЛ – якщо раніше вона дорівнювала одному неоподаткованому мінімуму, то зараз сума виплати дорівнює трьом неоподаткованим мінімумам.

Насамкінець хотілось би нагадати прості рекомендації, як не потрапити в тенета торговців людьми та не зазнати трудової або інших видів експлуатації. Фахівці радять обов'язково укладати з роботодавцем письмовий контракт чи трудовий договір, в якому мають бути чітко вказані контакти роботодавця, місце роботи, сума оплати, а також перелічені посадові обов'язки. Слід уникати формулювань на кшталт "та інші види робіт на розсуд керівника" – як показує досвід, під цим пунктом якраз і може бути замасковано експлуатацію та примус (приклад – жінку, яка працює офіціанткою, примушують до надання сексуальних послуг клієнтам, спираючись на цей пункт).

Правоохоронці радять також домовитися з близькими про так зване "кодове слово" – сигнал, що людина потрапила в біду за кордоном. Адже часто буває, що злочинці дають можливість жертві телефонувати додому, але контролюють усі розмови. У випадку, якщо людина стала жертвою торгівлі людьми, варто звертатися у консульство України в країні, не території якої відбуваються злочинні дії за відповідним телефоном гарячої лінії. В Україні діє єдиний короткий номер 527, що можна набрати з мобільного. Або 60-60-81 у Полтаві – телефон керівника програми реінтеграції осіб, що стали жертвами торгівлі людьми.